Сцена 1

Музика: флейта, легкий ритм. Лунає пісня «Herr Mannelig» (може, шведською). На сцені трон, по боках дві хоругви зі знаком Трюма. Дві ширми, за якими стоять велетні. Виходять Боги, стають по обидва боки трону обличчям до глядачів, на мить завмирають, а потім повільно повертаються спиною. Разом із богами виходять Трюм і Автор. Автор стоїть з лівого боку, Трюм – з правого.

Автор (він же Хаймдал), відкриваючи книгу
Древнюю книгу я розгортаю,
Сказання про Північ вести починаю.
Полинемо разом в глибини віків,
До славного краю фордів, лісів.
До Скандинавії , де грізні вітри,
Гори, рівнини і скелі круті.
Там споконвіку два клани воюють,
Велетні й Аси на смерть ворогують.
Аси високі в Асгарді живуть,
Правди і світла вогонь бережуть.
А в Йотунхаймі велетнів клан
Світ підкорити виношує план.
Тор захищає асів сміливо,
Він має молот, не молот – а диво!
Молот чарівний зоветься Мйольнір,
Допоки він в Тора – там спокій і мир.

Виходить Тор, стелить на підлогу шкуру, поруч кладе молот, лягає, засинає. Можна лишити легкий повільний барабанний ритм. На підлозі спить Тор. Поруч молот Мьйольнір. Можна звук вітру, або який-небудь протяжний звук, ханг… Зʼявляється Трюм (коли зʼявляється Трюм, ритм поступово наростає, створюючи відчуття тривоги), накидає темну тканину на молот, загортає його і забирає. Можна молот волочити по підлозі, наче він дуже важкий. Трюм відходить в сторону трону.

Автор
Тор-громовик прокинувся рано,
Молота взявся шукати старанно.
Руками риє навколо себе,
Бородою рудою трясе він.

(Тор шукає молот. Ритм. Удар грому).

Top
Де молот мій дівся? Чим турсів бити?
Як буду від велетів світ боронити ?

Автор
Лихо між асів! Лихо між альвів!
Світ зруйнують турси безжальні!
Розгніваний бог усюди шукав,
Та молот кудись безслідно пропав.

Під ці слова виходить Локі, він у хорошому настрої, хоче пожартувати, а тут – Тор.

Локі
Скажи мені, Торе, що за біда?
Чого трясеться твоя борода?
Чого ти ревеш та рикаєш громом?
Зуби болять чи в боці судома?
А може, злякався?

Тор (грізно, насуваючись на Локі)
А ну, йди сюди!
Локі, все ясно: злодій – це ти!
(Локі боязливо відступає)
Понюхай, підступний, чим пахне кулак!

Тор підходить впритул до Локі і тиче йому в лице свій здоровенний кулачище.

Локі (виправдовуючись і затинаючись)
Що в тебе пропало? Не втямлю ніяк…

Top
Скажу тобі, Локі, сумну новину,
Таку, що струсить всю твердь земну,
Таку, що захмарить небесную вись –
Мій молот Мйольнір подівся кудись.
Як буду без молота турсів бити,
Як буду від велетів світ боронити?
Обидва йдуть до інших богів.

 

Сцена 2

Під час слів Автора, Боги, які стоять спиною, починають повільно повертатися обличчям до глядача (або виходять на сцену, якщо їх там не було). Боги завмирають, а потім картинка оживає: парами аси ведуть діалог , який миттєво припиняється з появою Одіна. Одін заходить у двері, проходить через весь зал до трону, може глянути строго на когось з богів, той витягується. Одін сідає на трон у центрі.

Автор
На трони високі аси сідають,
Як лиху зарадити, раду справляють.
Одін величний до асів іде,
Першим він мудре слово веде.

Одін
(сидячи на троні, уважно дивлячись на кожного з асів)
Лихо між асів! Лихо між альвів!
Всім нам загрожують турси безжальні.
Щоб захистити наші світи,
Мусимо молот могутній знайти.

Кожна з богинь мовить свої слова, трохи виступивши наперед.

Ньйорд
Я скелі і хвилі скрізь перейду,
У морі молот могутній знайду.

Ідун
Лани і сади я сама обійду,
Між травами молот могутній знайду.

Сів
А я всі луки й ліси обійду,
Між звірями молот могутній знайду.

Фрейя
Півнеба крилом чарівним обведу,
Між хмарами молот могутній знайду.

Локі (зверхньо і навіть трохи зневажливо)
Аси, нащо вам гаяти час?
Всі світи обшукаю я швидше за вас!

Фрейя (роздратовано і гнівно)
Локі озвався! Ото дива!
Він, мабуть, молота сам заховав.

Богині разом
Ти молот украв!

Локі
Це був не я!
Та як ви подумали, ми з ж вами – сімʼя…

Фрейя
Згадайте, аси , як вкрав він у мене
Чарівне намисто – Брізінгамену.

Локі
Намисто одвіку твоїм не бувало,
Сама ти у цвергів колись його вкрала.

Сів (поправляючи волосся)
А ще пригадайте, як уві сні
Локі волосся обрізав мені!

Локі
Ну трохи позичив – але ж за те
Цверги зробили тобі золоте!

Ідун
А хто золотії яблука вкрав,
Нашу молодість турсам подарував?

Локі
Не зводь на мене свою вину!
Ти їх загубила, а я – повернув.

Фріг стоїть на місці, Локі до неї обличчям. Він не бачить, що ззаду до нього наближаеться Тор.

Фріг
Обманом і хитрістю завжди ти жив,
Лиха багато ти натворив!
Тору заплатиш тепер головою,
(Бере Локі за плечі та повертає обличчям до Тора)
Хай вирішить сам, що робити з тобою!

Нажаханий Локі завмирає. Тор хапає Локі.

Локі
О Тор всемогутній, мене відпусти.
Мольнір тільки я зумію знайти…

Одін
Годі сваритись, аси високі!
Хай відшукає молота Локі.

Тор не хоче відпускати Локі. Одін бачить це і тому підходить до них ближче і повторює спеціально для Тора.

Одін
Облиш його, Торе, годі вже злитись,
Хитрість його може нам знадобитись.

Тор із великою неохотою, нарешті, відпускає Локі. Але продовжує свердлити його тяжким поглядом.

Локі
(відскакує від Тора, поправляє на собі одяг, може, й зачіску, а потім починає
гордовито походжати поміж богами, розуміючи, що йому вже нічого не загрожує)
Друзям своїм я завжди поможу,
(акцент на слові «друзям»)
Тільки за це щось собі попрошу….
Хай Фрейя дасть мені плащ соколиний –
(особливо виділяє слова «Фрейя» і «плащ»)
Я хутко на пошуки птахом полину!

Фрейя (звертаючись до Одіна)
Я б Локі позичила срібнії шати,
Могла б золотії подарувати,
Та плащ соколиний з блискучого пірʼя
Цьому негіднику я не довірю.

Одін
Локі умову повинні прийняти,
Лиш цей хитрун зможе молот дістати!

Фрейя
Одіне, ні, я зараз заплачу,
Локі, негідник, від щастя аж скаче!
Хоче мати плаща? Ліпше хай має совість!
І забирає щось інше натомість –
Хай пояс візьме, що дарує удачу,
І чарівний капелюх на додачу…

Одін
Фрейя!

Фрейя (на мить відволіклась на Одіна, але продовжує далі)
Флейту магічну, перстень, кришталь,
Спис бойовий і шовковую шаль,
Шарф голубий, світлом зірки розшитий,
Кубок і ніж, золотеє корито…

Top
Годі вже, Фрейо! Давай плаща!
Що, КОРИТОМ маю світ захищать?

Фрейя розвʼязує стрічку на плащі, схрещує руки і повертається до Локі боком. Локі доводиться самому зняти з неї плащ. Барабанний ритм, Боги йдуть зі сцени, виходять велетні, кидають на трон темну тканину, подушку, може, вішають якісь хоругви, одним словом, роблять з Асгарда палац Трома. Локі тим часом тішиться плащем, розгортає крила, протанцьовує з одного боку сцени в інший.

 

Сцена 3

Автор (виходить наперед і говорить, поки на сцені відбувається зміна декорацій)
Між хмарами пірʼя шумить і блищить –
То Локі в плащі соколинім летить.
Палац у Асґарді Локі покинув,
До Йотунхайму на крилах полинув.
Там Трюм, володар йотунів темних,
На троні сидить, мотуззя плете він.

Трюм велично виходить на сцену. Може намотувати на палець кінці свого довгого мотузяного поясу. Милується своїм троном, поправляє подушку.

Трюм
Який же він гарний – мій трон камʼяний!
Який він могутній, який він міцний!
(Збирається сісти, але згадує, що ще можна сказати, з гордістю говорить далі)
На кручі гори він височіє.
І кожен на ньому посидіти мріє.
(Знову збирається сісти, але знову встає, і провадить далі)
Край світу, звичайно ж, тут пролягає.
(Знову збирається сісти, але щось зауважує в небі, починає приглядатися)
Це хто там у небі крилатий літає?
Кружляє, кружляє, на землю сідає.
А Локі, це ти! Трохи розчаровано. Сідає на свій трон.
Хто тебе підіслав?
Плаща чарівного у кого ти вкрав?
(Локі ігнорує його запитання. Крутиться перед Трюмом, хизуючись плащем)

Трюм
Як там між аси? Як там між альви?
Чого ти явився до Иотунхайму?

Локі
Кепсько між асами, кепсько між альвами
Без молота Тора – не ти заховав його?

Трюм
Я заховав його, молот Тора,
На девʼять глибин глибоко під гори.
Ніхто не знайде, шукайте чи ні!
Всі аси будуть служити мені!
Я буду володар усього! А ще –
Я всі світи потрощу ущент!

Встає з трону, гордовито випростується. Бʼє себе кулаком у груди. Локі вдавано поштиво кланяється, але Трюм сприймає це за чисту монету, як  належне. Локі робить вигляд, що вражений величчю Трюма. Випростується, із захватом дивиться на велетня.

Локі
Мудрість твоя всі світи осява,
Та ти не наплутав чогось, бува?
Якщо ти знищиш усі світи –
Чого володарем будеш ти?

Трюм (трохи розсердився)
Мудрість моя осяває світ.
Я знаю сам, що робити слід!

Локі (знову поштиво кланяється)
Мудрість твоя всі світи осява.
Одного не втямить моя голова:
Навіщо тобі той молот нещасний?
Править світом зможеш без нього прекрасно.
Ти за розмовами часу не гай,
А молот на Фрейю богам обміняй.

Трюм
Локі, з порадою ти постарався –
Нащо мені той молот здався?
Яким би не був могутнім, багатим,
Жінку красиву слід мені мати!

Локі
Мудрість твоя осяває світи!
Кращої жінки не можна знайти.
З нею і молота вже не треба –
Сама підкорить землю і небо.

Трюм
Годі стовбичити коло мене!
Давай сюди мою наречену!
Весілля влаштуємо за три дні,
А молота я подарую жоні.

(Барабанний ритм)

 

Сцена 4

Автор
Між хмарами пірʼя шумить і блищить –
То Локі летить в соколинім плащі.
Володаря турсів Локі покинув,
Назад, до асів на крилах полинув.
Там Тор-громовик, могутнішій з асів,
Крокує грізно поміж палаців.

Хоругви, боги, Одін сидить на троні, Тор ходить між ними туди-сюди. Усі бачать Локі. Локі дивиться на богів і тішиться їхньою розгубленістю. Змахує крилом, кричить ще ніби зверху.

Локі
На вас , мої друзі, тоскно дивитись.
Хочеться навіть сльозами умитись!

Фрейя
Спускайся, негіднику, плащ мій віддай!

Фріг (вказує на Одіна)
І де був, богам ти відповідь дай!

Локі нарешті спускається, до нього підходить Фрейя, простягує руку. Локі намагається втекти, але богиня заступає йому шлях. Локі розвʼязує плащ.

Одін
Скажи мені, Локі, яку новину
Приніс – щасливую чи сумну?

Локі хоче сісти на стільця, але Тор або забирає стільця з-під нього, або загрозливим жестом не дає йому сісти.

Top
Стій , де стоїш ! Не думай сідати,
Стоячи будеш оповідати.
Бо хто сіда – забуває слова,
А ляже хто – той бреше, бува.

Локі
Скажу тобі радість, Тор-громовик.
Гвій молот знайшовся, ніде він не зник.
(знімає плащ, кидає його Фрейї. Фрейя уважно розглядає плащ, перевіряє, чи все гаразд. Локі продовжує далі, із задоволенням описуючи невтішний стан речей)
Володар турсів його запроторив
На девʼять глибин глибоко під гори.
Наш світ грозиться розбить на друзки,
(робить багатозначну паузу, підходить упритул до Фрейї)
Чи Фрейю жоною візьме залюбки.

Локі чекає на реакцію богів. Фрейя, яка в цю мить витріпувала плащ, наче від пилюки чи бруду, застигає в здивуванні, німіє й ціпеніє.

Одін
Ти кажеш, це начебто радісна вість?

Фріг (або дві-три богині разом)
І що нам Фрейя на це відповість?

Локі
Вдягай-но, Фрейо, весільні шати,
До Йотунхайму час вирушати!
На тебе чекає славний жених –
Трюм, володар турсів міцних!

Фрейя (намагається вдарити Локі плащем, але той тікає. Потім, нарешті, оговталася і
спромоглася щось сказати)
Ну ти й негідник! Таке надумав,
Щоб стала я дружиною Трюма!
(дивиться на Тора, шукаючи в нього підтримки, Тор розуміє)

Top
Тому, хто мовить такі слова,
Хай всохне й відвалиться голова!

Локі (ховається за спиною Тора, говорить з-за його спини)
Годі вже, Фрейо, трястись та фирчать!
Тору молот потрібен – світ захищать!

Богині разом
Лихо між асів! Лихо між альвів!

Одін
Всім нам загрожують турси безжальні.

Локі дивиться на Фрейю, мовляв, «я ж тобі казав».

Top
Як молот могутній назад забрати?

Фрейя (майже в істериці)
Як Фрейю від турсів урятувати?

Хаймдал
Ви побиваєтесь, аси, даремно.
Легко обдуримо йотунів темних.
Фрейя не мусить до турсів рушати,
Когось замість неї ми можем послати.

Одін:
Хто ж має вдягнути весільний убор?
Пишнії шати?

Богині відступають назад, дивляться собі під ноги, відводять погляд. Хаймдал іде вздовж шеренги богинь, а потім різко підіймає руку, вказуючи на Тора.

Хаймдал
Наш доблесний Тор!!!

Тепер Тор втрачає дар мови, тільки дивиться на Хаймдала якось так недобре.

Ідун
О, гарна ідея!

Сів
Ти – чудо, Хаймдал!

Локі (звертається до залу, підморгує)
Зараз почнеться веселий скандал!

Тор (нарешті оговтався, обурено)
Нікому хай навіть вві сні не насниться,
Щоб я одягнувся у плаття й спідницю!
Тому, хто мовить такі слова,
Хай всохне й відвалиться голова!
Носити вінок, як Фрейя пищати?
Ні, ні, ні, треба когось іншого… (спочатку шукає кандидата серед богів, а потім і в залі)
Ну, може, оцього… чи цього… (показуючи на когось із глядачів) послати.

Але боги і Локі виштовхують Тора вперед, бо мусить іти саме він.

Локі (зловтішно)
Годі вже, Торе, стрибати й гарчать!
Тобі молот потрібен – світ захищать!

Одін (до Тора)
Мйольнір загубив – зумій повернуть!
До Трюма негайно вирушиш в путь!
Тор нехай в наречену рядиться.

(Локі так явно радіє, що всі звертають на нього увагу)

Хаймдал
А Локі… вдягнеться, наче служниця.

Хапає Локі і штовхає його до двох богинь на край сцени, богині хутко забирають його за лаштунки. Інші богині співають, танцюють і переодягають Тора. Тор стоїть із приреченим виглядом.

П і с н я
Вдягаємо Тора в весільні шати,
До Йотунхайму час вирушати.
Цвітасте плаття плечі накриє,
Намисто Брізінгів ляже на шию,
Довга спідниця вкриє коліна,
Коштовне каміння – груди та спину,
На голову вдягнемо пишний убор –
Замість Фрейї до турсів рушає Тор.

Фрейя (підходить до Тора, хоче підбадьорити)
Любий наш Торе, іди до кінця!
(не стримується)
А цей віночок тобі до лиця!

Одін (також підходить до Тора)
Мій сину, для тебе ця роль нелегка…
(Побачивши переодягненого Тора, швидко опускає голову, щоб сховати посмішку)
Але нас врятує твоя лиш рука!
Іди й повернись переможцем до нас!

Богині, сміючись, виштовхують Локі на середину сцени вже у фартушку і чепчику.

Богині
А Локі покаже дорогу в палац.

Локі і Тор оглядають один одного. Локі оговтується першим, підходить до Тора.

Локі:
Ах, Тор! Ти – красуня! Не треба соромиться,
Ну хто одружитись з ТАКОЮ відмовиться?
Пишні сани надворі ладнайте,
Хутрами та килимами встеляйте,
Запрягай цапів стрибучих, прудких.
Вйо!
(показує руками розмір нареченої)

Тор (загрозливо потираючи руки)
Наречену чекає жених!

Автор
Шумують ліси, ховаються звірі,
Небо із морем звилися у вирі,
Палає земля, рушаться гори,
До йотунів їдуть Локі із Тором.
Ідуть не поспіхом до Иотунхайму,
Там Трюм на свою наречену чекає.

Барабанний ритм. Тор і Локі ідуть в якийсь бік, а боги розходяться.

Сцена 5

Велетні сидять, стоять, точать ножі, сокири. Хтось чистить котел. Можна спробувати створити ритм із цих звуків.

Трюм
Ми турси, найкращий у світі рід!
Славиться Йотунхайм на весь світ!
Хіба нам досі чогось бракувало?

Typс 1
Маєм корів злоторогих чимало…

Турс 2
А ще – багато биків і волів…

Турс 3
А ще – золотих і срібних скарбів…

Турс 4
А ще в нас каміння коштовне є…

Трюм
Все це одвіку було моє!
Хіба що жони я досі не мав –
Аж гоп ! Наразі Фрейю придбав.
Скажіть мені , велети, ви раді?

Турси
Ми раді! Ми раді!

Трюм
Тоді не мовчіть!
Кричіть, ричіть!
І тупотіть!

Велетні ричать, тупотять ногами. Пісня велетнів, якась кричалка з відбиванням ритму і тупотінням. Потім хтось із них ставить другий трон поруч із Трюмовим.

Трюм
Ну все, накричались! Тепер мовчати!
І все, що скажу, треба вам памʼятати.
Кажу вам , турси, вже досить крику,
А то комусь я заїду в пику!
(турси ричать уже тихіше)
Отож! (підіймає руку)
В зубах за обідом не ковирятись!
Не битись!

Турси
Не битись!?

Трюм
В кулак не сякатись!
І не плюватись!

Турси
Ага, не плюватись!?

Трюм
Ну і звичайно, не матюкатись!

Турси
Не матюкатись!?

Трюм
Хутчіш застеляйте столи і лави,
Стрічайте щиро Фрейю преславну.
Нарешті, мою наречену ведуть!
Зустріну її… Ви – лишайтеся тут!
Іде в бік, велетні сунуть за ним.
Трюм виштовхує їх зі сцени і сам зникає.

Автор
До Йотунхайму дісталась вчасно
Трюмова наречена прекрасна.

Зʼявляються Тор і Локі. Локі йде попереду, але раптом зупиняється і незадоволено дивиться, якою т я ж ко ю і чоловічою ходою йде Тор. Локі зупиняє його, хитає головою.

Локі
О Торе, хоробрий, могутній мій брате,
Послухай, так можеш ти все зіпсувати.
Тобі я пораджу менше пихтіти,
І стегнами треба більш плавно вертіти.
(показує, як треба красиво йти, Тор намагається повторити)
І грізно очима ти так не стріляй,
Вії скромно додолу ти опускай.
(збирається йти далі, потім згадує ще одну настанову)
Якщо щось спитають – краще мовчати.
Сам буду за тебе відповідати.
(Бачить Трюма, показує рукою на наречену)
О Трюме, нарешті, – ось Фрейя твоя!
(вручає руку Тора Трюму).

Трюм (піднімає голову, з повагою оглядаючи Тора)
Розміром Фрейї вдоволений я.
Гей, турси темні, гостей зустрічайте,
До столу запрошуйте…

Тор (голодний)
І скоріш пригощайте!

Запрошує жестом красунь до столу. Тор і Тром сідають, Локі стоїть поруч. Два велетні розгортають перед Тором скатертину. Тор зʼїдає бика. Трюм, побачивши таке, давиться вином , закашлюється. Локі бʼє його по спині. Трюм жестом просить Локі нахилити вухо. Локі нахиляється.

Трюм
Диво предивне! Красуня премила
Вісім биків одразу і зʼїла.

Локі
Розумна служниця так поясняє:
Жодного дива з цього немає.
Наречена нетерпелива така,
Аж так чекала на жениха,

Тор (тоненьким голоском)
Чотири дні не пила і не їла.

Локі
Отже, не диво, що так зголодніла.

Трюм
Жінку, нарешті, дістав молодую,
О люба, дай я тебе поцілую!
(піднімає вуаль Тора і заглядає йому в обличчя. Удар грому, Трюм лякається і
відсовується від нареченої, може навіть скочити на ноги)
Що це за блискавки бʼють із очей?
Поглядом дивним красуня пече!

Локі
Розумна служниця так поясняє:
Жодного дива з цього немає.
Наречена нетерпелива така,
Аж так чекала на жениха.

Тор (тоненько, позіхає і потирає очі)
Бідна, не спала чотири ночі.

Локі
Не диво, що має червоні очі.

Трюм
Ач, нетерпляча яка наречена!
Чотири дні чекала на мене.
Та й мене нетерплячка бере украй.
Годі! Швидше весілля справляй!

Тор (тоненьким голоском, просить)
Вручіть уже нареченій весільні дари!

Трюм
Так! Молот несіть із глибин гори!

Двоє велетнів волочать молот по підлозі, ціною неймовірних зусиль кладуть його Тору на коліна.

Тор (вскакує і підіймає молот, ошелешені велетні стоять довкола нього)
Мій молот Мйольнір! Могутня зброя!
Нарешті я знову готовий до бою!
Турсів битиму так, як звик!

Трюм
Це не Фрейя! Це Тор-громовик!

Велетні разом
Аси високі турсам збрехали,
Світлі володарі нас ошукали!

Автор
Слово асів порожнє й пусте,
Світ руйнується через те,
Час закінчився, сповнився строк,
Асгарду кінець! Настає Рагнерок…
Сонце згасає, падають зорі,
Тоне земля у глибокому морі,
Турси та цверги, аси та альви
На смерть зійшлися, бʼються безжально,
Всі світи жахливий морок укрив…

(Закриває книгу.)

Але повстане земля із морів,
Виростуть трави, розквітнуть квіти,
Прийде могутній Володар Світу.
Тоді повстане навіки нове
Слово Його – непорушне, живе.