Дванадцять священних ночей

Перша – з 24 на 25 грудня. – Час, коли свідомість рослин з’єднується зі свідомістю мінералів.

Друга – з 25 на 26 грудня. – Час кола 12 архангелів, з яких кожен є представником одного з 12 аспектів Христа і посеред яких у цей час перебуває Христос.

Третя – з 26 на 27 грудня. – Час пізнання пов’язаності людей і людства – кола людей.

Четверта – з 27 на 28 грудня. – Час, коли душі людей можуть більше зрозуміти одна одну й підійти одна до одної. Це час любові.

П’ята – з 28 на 29 грудня. – Сни цього часу мають більш соціальний характер.

Шоста – з 29 на 30 грудня. – Час, коли 9 обітниць блаженства в Нагірній проповіді можуть виявитися вельми дієвими і представляють 9 Христових імпульсів.

Сьома – з 30 на 31 грудня. – Час, коли добрі думки, почуття, слова й діяння особливо дієві.

Восьма – з 31 грудня на 1 січня. – Найсвітліший час духовного Сонця, а також час, коли найлегше вправлятися в пізнанні людей і самого себе.

Дев’ята – з 1 на 2 січня. – Час, коли можна спрямувати карму в усіх відношеннях на нові шляхи.

Десята – з 2 на 3 січня. – Час, коли людська підсвідомість і все те, що зазвичай сховане під маскою, особливо легко може бути підняте до ясності денної свідомості й істинно пізнане.

Одинадцята – з 3 на 4 січня. – Зазвичай одне тільки Я людини завдяки впливу Ангела-охоронця висловлює прагнення людини до добра, але астральне тіло при цьому автоматично дотримується старих (поганих) звичок. Але на Різдво особливо важливо, щоб не тільки людське Я, але також і астральне тіло знайшло схильність звернутися до добра. Це можливо завдяки впливу кола Архангелів на чолі із Христом посеред них.

Дванадцята – з 4 на 5 січня. – Час померлих, бо тоді особливо легко вступити з ними в контакт, підтримати їх добрими думками й почуттями.

(Тринадцята ніч, з 5 на 6 січня, завершує й об’єднує переживання всіх попередніх дванадцяти ночей).

«Дванадцять священних ночей є вирішальними для життя і долі усього майбутнього року. У цей час може бути закладений добрий зачаток нашого воління. Особливо вирішальним буде те, що робимо ми в ніч св. Сильвестра (новорічну). У ніч св. Сильвестра нас на кілька митей відпускає Дух народу. Те, що ми мислимо в цей час, охоплюється вищими Ієрархіями, і в цьому полягає сила здійснення».

Висловлювання Рудольфа Штайнера в передачі Герберта Гана

«Один правильний давній погляд, який варто лише правильно розуміти, свідчить, що з наближенням кінця цивільного року, коли настає час Різдва, настають ті дні, коли стає найінтенсивнішим найдуховніший вплив, який може бути здійснений на людину в земній сфері. Тож, можливо, саме у цей час, який упродовж багатьох століть був настільки важливим і суттєвим для людей (а в наші дні став не більш ніж «часом відповідних подарунків»), і ми також будемо, дотримуючись давнього душевного звичаю, шукати притулку в тієї, також давньої духовної влади, яка все ж таки ще може впливати на нашу людську долю, якщо ми дамо вплинути на нашу душу всій серйозності, що існує у ставленні духовного світу до світу людей».

З лекції в Дорнаху 7 грудня 1919 р., GA 194