Тема: Риби. Полярність зовнішніх поведінкових якостей акули та камбали.
Мета: Вивчити й усвідомити особливості зовнішньої поведінки таких риб, як акула
та камбала.
Завдання: Донести до учнів те, що все у світі існує в єдності протилежностей.

1. РИТМІЧНА ЧАСТИНА
а) Ранковий вислів:
Під небом розстилаються простори
І, плавно опустившись над водою,
Тримаючи в руках Ліси і Гори,
Планету укривають красотою…
О донечки Води, о сестри-риби!
Плескатись будьмо разом у потоках!
Там в хвилях перегойдуються глиби,
Та Тьма затихла уві снах глибоких…
О ви, сини Землі, тварини-браття!
Я буду мчати з вами крізь стихії,
Бо в нас обох горить душі багаття,
Відкриті таємниці, манять мрії…
О діти неба, веселкові Птиці!
Ви вносите в життя Надію щиру!
Хочу я з вами у повітрі злиться,
Зануритись в Любов, Всесвіт і Мрію!
Думки живого Світу оживають…
Ми разом відчуваємо Природу!
Хай Всесвіту Вогні нас обіймають,
Єднаючи Повітря, Землю, Воду….

б) Крім ранкового вислову можна використовувати різні музичні твори для блок-флейт. У такому разі дуже вражаюче діє твір «Політ кондора», що якнайкраще підходить для образно-емоційного вираження цієї епохи. У цій перуанській мелодії справді звучить уся широта прерій, пекуче повітря, тремтяче й нагріте від блискучого Сонця, де у височині майорить на величезних крилах гордовитий гостроокий птах…

El Condor Pasa
(Політ Кондора)
Даніель Роблес

…Гір вершини – Дім творіння…
…Усе повернеться на круги своя…

Після того, як обговорюють, виводять і записують стопні рядки, під диктовку в основні зошити записують текст про вугрів, малюнок до якого було зроблено на попередньому уроці:

…Чому, пройшовши такий довгий шлях через океан, вугрі мільярдами піднімаються в річки? На це запитання відповіді немає досі.
Вугор – риба незвичайна. Зароджуючись у темних глибинах Саргасового моря,
пройшовши тисячі кілометрів через солоний океан, вугри потрапляють у прісні
річки. Долаючи найвищі пороги і водоспади, вони «проривають» водну тканину, своєю силою і завзятістю, жертовністю і самовіддачею, життям і смертю даючи
можливість своїм братам крізь бурхливі течії прорватися у верхів’я прісних вод…
З темряви в темряву, з тепла в тепло – ось принцип життя вугра.
Ця риба, ведучи нічний спосіб життя, має безліч загадок. Із плаского лептоцефала метаморфізувати в змієподібного вугра – хіба це не диво?!

3. ВИВЧАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учні цього віку навчаються все більше на науковій основі, але вони все ще діти. Тому зовсім не шкідливо деякі теми (не зловживаючи, звісно) подати на образній основі, так, як це робили раніше, у молодшій школі. Ось, приміром, один із варіантів розгляду полярних протилежностей акул і камбал на прикладі легенди, що показує, чому камбала стала пласкою:
…Колись, давним-давно, коли наша планета ще більше була покрита водою,
глибоко-глибоко на дні Океану існувало прекрасне царство риб…
Яких тільки риб не побачиш в Океані: маленьких, що проникають усередину
найдрібніших коралів, і великих, що затуляють своєю тінню пів моря; швидких, які
стрімкою кометою мчать світовим океаном, і повільних, які ледве пересуваються
й цілодобово безперервно відпочивають на дні; таких гарних, що дух перехоплює від
одного погляду на їхню грацію й веселкове забарвлення, і диявольськи страшних,
від яких дух перехоплює зовсім з іншої причини…
Ось проноситься зграйка маленьких і яскравих риб-клоунів, а ось повільно і величаво пропливає величезний Скат. Океан дихає свободою… Багато риб спливали, щоб подивитися на найпрекраснішу рибу – граційну й рухливу, добру та чуйну. Вона була
мудра і вміла співпереживати будь-кому. Калкан – ось ім’я її. До прекрасного Калкана стікалися з усіх боків скаржники, бо саме він міг будь-кого спрямувати на путь істинну. Ніхто не заздрив його красі – настільки любили й поважали його в Океані.
Але не таким безтурботним було життя на дні. Багато риб мучилися і стогнали, перебуваючи під гнітом могутнього Кархарадона – найстрашнішої і найбільшої з океанських акул. Свавілля і беззаконня творив Кархарадон зі своїми акулами.
Били і знищували риб вони не стільки заради прожитку, скільки заради примхи.
Стали нарікати та скаржитися океанські риби. На раду прийшли вони до Калкана:
– Допоможи нам, о чарівна рибо! Поясни нам, чому такий жорстокий і за що
вбиває всіх нас злий Кархарадон? Захисти нас від жаху! Адже ти такий прекрасний,
що тебе він не зачепить!
– Я вирушу на зустріч із ним, спробую його напоумити!
Довго шукати Кархарадона не довелося – там, де в’ється всюди риба-Прилипало,
там і чекай акул.
– Що робиш ти, Цар акул? – запитав прекрасний Калкан. – Навіщо знищуєш
життя в Океані?
– А тобі-то що до цього? Тебе ж ніхто не чіпає! Ти, красунчику, можеш спати
спокійно! Нам до смаку все більше ці потворні Тунці та дурні Клоуни!
– Кому потрібна краса, коли інші страждають? Припини негайно свавілля,
інакше всі риби ополчаться проти тебе! – закінчив свою промову Калкан.
– Ах, так?! – в люті закричав Кархарадон. – Ти хотів захистити цих мерзенних
риб, але сам опинився під ударом! Відтепер усі акули полюватимуть на тебе і твоїх родичів! Нічого таким красеням робити в Океані!
Так і сталося. Дня не минало, щоб до печери, де мешкав Калкан, не підпливала
якась акула – усі щось винюхували, розглядали. Неодноразово бідний Калкан насилу
вберігав свої плавники від гострих акулячих зубів. Як йому далі жити? Де сховатися? Усе тісніше й тісніше притискався він до океанського дна. «А раптом не помі-
тять акули?».
…Багато Калканових родичів загинуло тоді. Сумували риби в Океані – шкода
їм було прекрасного Калкана і його родину. А Калкан усе ховався й ховався, тісніше
втискаючись у каміння й пісок на дні. Його райдужне забарвлення поступово перетворилося на сіро-коричневе, схоже на дно так, що важко його було помітити.
А тіло його все сплющувалося й сплющувалося, доки не стало зовсім пласким, як
плавник у Ската. Так, колись прекрасний, Калкан став сірою і непоказною рибою, що
ховається в холоді й темряві… Став звичайною Камбалою…

Після цього дуже важливо розглянути і камбал, і акул з         
наукової точки зору щодо їхніх зовнішніх поведінкових рис
і полярностей. Не варто звертати увагу дітей на внутрішню     
будову тварин, на різні системи їхнього життєзабезпечення
– все це абсолютно не сприйнятливе для дітей у цьому віці.
«Який я маю вигляд?», «Який вигляд має світ навколо мене?»
– ось запитання, які зараз ставлять собі діти. Саме в цьому
ключі близькі їм будуть відповіді й поняття.
Матеріал, що пояснюється їм після попередньої образної розповіді, може бути таким: 

…Камбалоподібні характеризуються несиметричним, сильно стиснутим з
боків високим тілом, один бік якого нижній, інший – верхній. Обидва ока у дорослих риб розташовані на одному боці. Найрізноманітніша фауна камбал у Тихому
океані. Камбалоподібні – морські риби, що мешкають у прибережній зоні, ведуть, як правило, донний спосіб життя, лежачи нерухомо на сліпому боці тіла, закопавшись у ґрунт так, що видно лише верхню частину голови й очі.
Камбали в основному – хижі м’ясоїдні риби. Розміри їхні різні – від шести сантиметрів до 5 метрів…
…Акули зазвичай мають подовжений тулуб, який формою нагадує торпеду і
має винятково високі гідродинамічні властивості. Зяброві щілини в акул розташовуються на боках голови і завжди відкриті.
Будова зубів у акул досить різноманітна. Зуби розташовані на щелепах прямими і косими рядами.
Найдрібніші акули (Колючі та Куньї) завдовжки не більші ніж 15-40 см . На противагу їм такі акули, як Гігантська (до 15 м) і Тигрова (до 20 м) – найбільші з тих
риб, що живуть нині…

Звичайно ж, слід розповісти дітям у яскравій формі про те, що акули, перебуваючи в
постійному русі, ніколи не сплять, а камбали намагаються рухатися якомога рідше, при-
тискаючись до дна; що акули – це природжені істоти       
тепла, світла й крові, а камбали – холоду й темряви.
Полярність двох представників одного світу – осно-
ва успішного й правильного усвідомлення дітьми
нового матеріалу в цьому віці.

4. ТВОРЧЕ ЗАНУРЕННЯ В НОВИЙ
МАТЕРІАЛ

На наступному етапі – робота в основному зошиті. Основний зошит – єдине справжнє джерело
інформації для дитини. Дуже важливі енциклопедичний матеріал, інформація з телебачення, але основний зошит – це те, що дитина пережила сама, і це дуже цінний досвід.
Записавши і замалювавши інформаційний матеріал самостійно, учень ніколи не забуде те, що хотів до нього донести учитель. Тому дуже важливо, щоб перед учнем був зразок, еталон,
на який би він міг рівнятися, – це «основний зошит» його вчителя – дошка.
Малюнок учителя на дошці в будь-якому віці дитини дуже важливий для створення
або підтримки авторитету дорослого. У віці шостого класу діти вже багато речей зображують не так, як учитель на дошці, а змінюючи різні дрібниці. Творчість учня проявляється і у виборі свого кольору чи відтінку, і в композиційному розташуванні, проте, якщо учні працюють із учителем, який веде їх уже не перший рік, його малюнок на дошці все ж таки є основою для них, зразком для відображення у своєму основному зошиті.

5. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Як і зазвичай, домашнє завдання має творчий характер – пригадати все, що розповідалося на уроці, самим спробувати вловити й вивести полярності в різних поведінкових рисах тварин, що вивчаються, скласти відповідні стопні рядки. Зокрема, після висловлення стопними рядками асоціативних відчуттів про цих риб,
на наступному уроці, під час перевірки домашнього завдання, об’єднаними силами учнів
вийшло так:
Камбала:       
…Темрява і спокій…
…Завжди біля дна…   
…Ніхто не знайде…
…Прийму його колір…
…Нехай буде темно…
…Нехай холод сліпить…     
….Зариюсь у пісок….
….Темрява, спокій….
Акула:
…Швидкість… Рух…
…Світло… Неспокій….
…Вічне плавання…
…Вічна злість…
…Спекотно… Тепло…
…Пекуче …Яскраво…
…І бережись – небезпечно!..
У цих стопних рядках, які вчитель разом з учнями виводить тоді, коли інформація про цих риб прожилася й відчулася, проявляються чіткі полярності в зовнішніх поведінкових рисах тварин. Кожна дитина переживає певні відчуття: комусь ближча поведінка камбали, комусь – акули.

6. МАТЕРІАЛ ДЛЯ РОЗПОВІДІ АБО ЧИТАННЯ

Як і в будь-якому віці, не менш, ніж інші частини уроку, важливим є останній етап, що завершує картину будь-якого основного уроку – читання або розповідання певного матеріалу, пов’язаного або з віковими особливостями дітей, або з навчальним матеріалом. У цьому випадку рекомендується читання прекрасної повісті Д. Ольченка «На шляху
до Атлантиди», де розглядаються взаємовідносини хлопців віку шестикласників із морськими мешканцями, зокрема і з акулами та камбалами. Можна також узяти для прочитання «Острів дельфінів» А. Кларка.
Усі етапи уроку, якщо їх виконуватимуть у послідовності, не порушуючи ритм, дадуть дитині таку картину знань, умінь, навичок і переживань, що інколи навіть суха і, здавалося б, нецікава інформація осяде не на інтелектуальному рівні в дитині, коли через деякий час вона частково або навіть повністю втрачається, а на душевному, коли матеріал відчувається і переживається навіть до фізичного тіла й довгі роки викликає відчуття взаєморозуміння з навколишнім світом.

Матеріал для статті був взятий з книги Олександра Черніса «Пізнати світу суть». книгу ви можете придбати на нашому сайті за посиланням.