В умовах війни напруга та тривалий стрес стають повсякденним тлом для життя українців, що негативно відображується на нашому самопочутті, поведінці та життєдіяльності. Виконання повсякденних справ та обов’язків потребує і від дорослого, і від дитини, життєвих сил, певної концентрації уваги, зібраності, емоційної рівноваги, але в умовах невизначеності та постійної небезпеки залишатися врівноваженим, спокійним та повним сил не завжди вдається. Тому зараз психічний стан багатьох українців є нестабільним та розбалансованим, що значно знижує якість життя.

Стабілізація психічного стану в психологічному консультуванні і на психотерапевтичних сесіях стає все частіше обов’язковою та необхідною передумовою для подальшої продуктивної роботи як з дорослими, так і з дітьми.

На сьогодні, в кожному психотерапевтичному напрямку напрацьовано свої інструменти та методи стабілізації психіки, роботи з травмою та стресом. Антропософська медицина та психотерапія також мають свої методи зцілення. Одним з таких методів є терапевтичне малювання форм, докладно описане Петером Бюхі (Бюхі, 2014а).

Взагалі-то малювання форм – це один з навчальних предметів у вальдорфській школі, який спрямований на розвиток у дітей здатності до сприймання та концентрації, почуття гармонії, жвавого мислення та ін. (Бюхі, 2014б). З малюванням форм у вальдорфській педагогіці пов’язане передусім вивчення математики та геометрії. Терапевтичний ефект від малювання форм доведений багаторічною практикою вальдорфських шкіл по всьому світу, що дає підстави використовувати цей метод в психологічній та психотерапевтичній роботі з дітьми.

На основі поверхового ознайомлення з методом терапевтичного малювання форм може скластися помилкове враження про те, що основним завданням та результатом є – гарно та акуратно змальована зі взірця форма (картинка). Можливо, у вимальовуванні та/або акуратному змальовуванні досконалої форми теж є певний смисл, але це не є важливим та основним для терапевтичного малювання форм. Як зазначає П. Бюхі, «результатом терапевтичного малювання форм є малююча людина, яка приведена в рух внутрішньо – при цьому на папері може виникати щось гарне» (Бюхі, 2014а : 6).

Малювання форм, як і вальдорфська педагогіка в цілому, як і інші інструменти антропософської медицини та психотерапії (наприклад, лікувальна евритмія, акварельний живопис по мокрому, ліплення форм з глини), охоплює всю людину цілком; при малюванні форм передусім задіяне тіло, сенсорна сфера, Я людини.

Розглядаючи терапевтичне малювання форм як один з можливих засобів стабілізації психіки, зазначимо, що під стабілізацією в цьому випадку ми спираємося не на всі значення цього слова, а, перш за все, на ті, що пов’язані зі зміцненням, укріпленням, приведенням психіки людини у стійкий стан. Розуміння стабілізації як забезпечення сталості, незмінності психічних станів людини є недоречним у випадку терапевтичного малювання форм, бо очікуваний ефект від застосування цього методу як раз зворотний – приведення в рух внутрішнього простору людини, а не досягання сталості та нерухливості психічних станів.

В психологічній роботі з дітьми малювання форм може бути як одним з компонентів індивідуального чи групового заняття, так і цілим терапевтичним курсом, спрямованим на стабілізацію (зміцнення, укріплення) психічного стану дитини (чи групи дітей), її внутрішнє врівноваження та гармонізацію. Звичайно, систематичні заняття та/або тривалий курс будуть більш ефективними, ніж одноразова практика такого малювання. Проте навіть від одноразового використання цього методу може бути користь. На основі спостереження за процесом малювання та аналізу намальованих дітьми форм психолог також може вирішувати і діагностичні завдання, наприклад, скласти певне уявлення про актуальний психічний стан дитини та її можливі психічні проблеми.

Під час війни в Україні мною накопичений певний практичний досвід застосування терапевтичного малювання форм в індивідуальній та груповій роботі з дітьми різного віку. Так, працюючи психологом проєкту «Відповідь на кризу в Україні – 2022» від ГО «Молодіжна організація «Стан» (смт. Ворохта, Івано-Франківська обл.), я використовувала малювання форм як окрему повноцінну частину двогодинного групового заняття. Ці групові заняття проводилися раз на тиждень протягом трьох місяців (листопад 2022 р. – січень 2023 р.) і були спрямовані на соціальну інтеграцію дітей зі статусом ВПО у місцеву громаду, загальний психічний розвиток та розвиток комунікативних компетентностей, психологічний супровід та підтримку під час війни. В заняттях брали участь діти різного віку (від 8 до 14 років), частина з яких були зі статусом ВПО. Вправи з терапевтичного малювання форм були інтегровані в ці групові заняття та найчастіше проводилися окремим блоком (середня тривалість 20-30 хвилин) після першої години групового заняття. Кожного разу ми працювали з простими базовими формами: коло, концентричні кола, багато маленьких кіл у середині великого кола та ін., спираючись на підхід П.Бюхі. Малювання відбувалося на грифельних дошках звичайною різнокольоровою крейдою (хоча це не обов’язкові матеріали, можна малювати, наприклад восковими крейдочками на папері та ін.). Я, як ведуча, починала малювати форму так, щоб діти бачили рухи моєї руки та форму, яка з’являлася на моїй грифельній дошці, звертаючи їхню увагу на повільність рухів та дихання, на те, що в малюванні задіяна вся рука, а не тільки пальці, які тримають крейду, на те, що ми не просто малюємо контур тієї чи іншої форми, а малюємо форму у русі, «живу» форму, багато разів пожвавлюючи її своїми рухами та новими лініями.

Не зважаючи на те, що серед учасників цих занять не було учнів вальдорфських шкіл, тобто діти виконували ці вправи вперше, вони малювали ці прості форми із захопленням, достатньо старанно та відповідально. Під час виконання вправ спостерігалася тиша в групі, що сприяло ефективності такої роботи.

Крім групового формату, я застосовувала цей терапевтичний метод в індивідуальній роботі з дітьми (8-9 років), які потребували додаткового психологічного супроводу та мали певні психологічні проблеми.

В цілому, зазначу, що спостереження під час застосування методу підтверджують позитивний ефект від використання терапевтичного малювання форм в психологічній роботі з дітьми.