Показ вистави-казки на столі – особлива діяльність у нашому садочку. Діти занурюються у чарівний світ казки, формують у своїй уяві власні образи героїв казки, душевно супроводжують кожен рух героя. Ландшафт, ляльки, пісні, рух, мова, музичний супровід ксилофону, ліри, дзвіночків допомагають дітям пережити чарівний світ казки, її глибинний зміст.
Пропонуємо вам чарівну лікуючу весняну казку до показу.
 
З дерев’яного вулика вилетіла маленька бджілка. Летіла, бриніла, але якось важко, томливо, сумовито. Ще холодком подувало, ще зимою лякало.
Летить бджілка і дивиться, а перед нею не то царівна, не то князiвна, та така гарна на вроду, що бджілка сiла на листочок і задивилася.
Князiвна усміхнулася і каже:
– Будь щаслива, моя бджілко! Чого ти сумуєш, чого горюєш? Скажи мені, чого тобі треба?
– Тепла хочу, – відповідає бджілка. Маю великі обов’язки. Мій господар пасічник випустив мене з вулика, поблагословив іконою і сказав: “Іди, гуляй і солодкий медок менi збирай!” А я не годна, не маю сили, бо холодно й голодна!
Тодi князівна нахилилася над бджілкою, пальчиком її діткнулася і дивним духом на неї подула. А бджілка від того подиху наче повеселішала: крильцями замахала, вусиками заграла і дивується, що воно таке?
Князiвнi це сподобалося, і вона знов питае:
– Скажи мені, бджілко, чого ти ще хочеш?
– Хочу силу мати, хочу всі поля облітати! – відповіла маленька бджілка.
– Гаразд! – промовила князiвна. Підняла рученьку вгору, тричі махнула, хмари розгорнула, і враз блиснуло – ясне сонечко.
А бджілка так утішалася, що враз крильцями заграла і почала довкруги князівни кружляти, бджолину пісню співати.
Князiвна здогадалася, що бджілка ще чогось собі бажає, то ж її й питає:
– Чого ще тобі потрібно, моя люба бджілко?
– Нічого більше не хочу, тільки цвіту! У цвітках запах прекрасний, а в них медок молодий i запашний.
Князiвна головоньку склонила і свою білу ручку до землі приклала. І зараз скоїлося не чудо, а диво, всю землю розкішним цвітом укрило. І все заграло розкішними красками, кучерявими листками, дрібними пелюсткамн. А бджілка, як це все побачила, з радостi затремтіла, крильцями забриніла і запитала:
– Скажи мені, хто ти – царівна, чи князівна, чи боярівна? Хто ти така вродлива? Хто ти така менi зичлива, що стала в пригоді немічній бджілці?
Князівна чарівно до неї усміхнулась, до сонечка свої оченята піднесла і сказала:
– Я – весна!
Як бджілка це почула, то з радості за голод забула. Вона крилонька свої підняла, підлетіла вгору назустріч сонечку золотому і заспівала:
Гей, весна-князiвна з нами!
Вже минувся холодок,
Світ замаєний квітками,
Буде знов смачний медок!
Вихователі Вальдорфського дитячого садочку “Софія”: Наталя Орлова, Олена Безсмертна, Ольга Маслова