Щороку, як крапочка у вівченні Древнього Світу та Культури 5ті класи вальдорфських шкіл зустрічаються на виїздній Олімпіаді та міряються Силами. 

Традиційно, місцем зустрічі була Ольвія (колись одна з найбільших міст -держав на березі Чорного моря). З війною, місцем проведення Ігор стало селище поблизу Городенка на Франківщині, на березі Дністра.

Остання тема Епохи – вивчення Стародавньої Греціі.
На з’їзді учні шкіл стають повноцінними жителями 5 полісів (міст -держав): Спарти, Ольвії, Сіракузи, Херсонесу, Афін та протягом 5 днів проживають Древній Світ у новому складі. Так, учні шкіл Покуття, Софії, Квінти, Ступені, Світовиду можуть стали жителями Спарти і вчилися жити у новому колективі однолітків.

Виховання дітей у Спарті, місті-державі Стародавньої Греціі:

На виховання дітей в Спарті, впливав військовий стиль життя поліса.
Хлопчики повинні були стати відважними воїнами, а з дівчаток виховували матерів.

З 7-річного віку держава брала на себе зобов‘язання по вихованню дітей. Вони жили в групах, вивчали читання в письмо, військове мистецтво, їх вчили виживати у складних умовах.

Дівчата отримували державну освіту і займалися спортом, що відрізняло їх від інших дівчат з грецьких міст.
Інші поліси мало приділяли увагу освіта, тому більшість дівчат булм неписемними.

Дівчата повинні були метати диск і спис, бігати і стрибати, займатися боротьбою. Це все потрібно для того, щоб народжувати міцних воїнів. Красиві, здорові спартанки славилися на всю Грецію.

Хлопців виховували суворіше: карали за лінь та непослух, вони ходили босоніж, одяг дозволялося носити тільки з 12 років (взимку та влітку це був один і той самий одяг), тримали напівголодними, спали вони на землі на вулиці.

Єдина професія, на яку міг розраховувати хлопчик-спартанець в майбутньому була професія воїна. Всі спартанці вважалися військовозобов’язаними до 60 років.

Здатися для спартанця означало зганьбити себе. Звідси особливий спартанський менталітет. Мати спартанця, відправляючи сина на війну, говорила: «Повертайся зі щитом, чи на щиті».

З учбового матеріалу ВШ «Софія» (Київ).

Аби глибше зрозуміти, вчителі-учасники Ігор ВШ Світовид (Гатне) розказали більше про цю подію та її сенс.

Основний вчитель 5 класу ВШ Світовид (Гатне), Ірина Степанова:

Олімпійські ігри дають можливість прожити красу і гармонію руху безпосередньо на змаганнях. Діти цього віку потребують горизонтаних соціальних звʼязків і ігри дають саме таку можливість- спілкування з однолітками з різних міст, але обʼєднаних одним процесом : проживанням Епохи та безпосередньо Іграми.

Вчитель Ремесла та Рухливих Ігор ВШ Світовид (Гатне), у минулому – учень ВШ «Софія», Максим Левінський :

Якою є ціль відвідин Олімпійських Ігор?

Ціль – допережити Епоху Стародавніх Світів і разом в колективі інших шкіл показати свої вистави, нормалізувати ставлення до цього, подивитися як Ваша вистава корелюїться з іншими: хто як зробив, побачити інші стилі.
Зануритися в переживання краси Тіла і своєї Сили, відчути своє місце серед інших 5класників: сильніші ви, спритніші. І щиро, з усіх сил зробити результат.

Що це дає?

Дає спілкування з однолітками схожих шкіл, але з інших міст, розширює кругозір.

А що саме діти роблять на Іграх?

На Іграх діти змагаються між собою в пентатлоні (спортивних п’ятиборствах), таких як: метання спису, метання диску, біг, стрибки у довжину та боротьбі.
Вони також переживають Азарт і Емоції вболівання, Прийняття поразок, свою Слабкість та Програш,
Перемогу і як тобі з цим.

Як вцілому впливають на дітей отримані знання та досвід з цієї Епохи?

Такий досвід формує бачення у дітей як розвивалися цивілізації, в яких умовах Стародавньої Греції та Стародавніх Світів зароджувалася наука, суспільні устрої і взаємодії і народжувалися великі думки видатних людей тих часів.

Батьки Радомири, учениці 5 класу ВШ Світовид:

Для нас це був досвід, коли дитина вперше була під наглядом інших дорослих. Коли ми проговорювали зібрані речі, такий крок у самостійне життя тривалістю у 6 днів.

Окремим завданням для нас – батьків було пошити кожен для своєї дитини хітон (одяг древніх греків).
До цього часу, ми не знали, що наші руки вміють шити та оздоблювати такий одяг.
Такий процес дав душевно об‘єднатися з дитиною та школою у спільній справі, наша батьківська частина проживання Епохи.

Для глибшого занурення, перед виїздом – діти отримали у подарунок книгу- розповідь про афінського хлопчика, який побував на Олімпійських іграх. Про те, що він там бачив і які надзвичайні події через це сталися.