Співають: 

Святий Мартин, святий Мартин,                                                              
Святий Мартин на коні скакав,
І кінь його снігами мчав,
Мороз і вітер не лякав,
Бо його плащ теплий зігрівав.

Хор 1     

Поле широке від краю до краю,   
Ані стовпа, ні хатини немає.
Що то за лицар у світлім вбранні
Полем широким мчить на коні?

Мартин

Мартин зовуся,
Лицар і воїн.
Їду шукати
Служби нової.

Хор 2        

Сніг замітає шляхи і дороги,
Очі заліплює, плутає ноги.
Вже кучугури мов гори ростуть –
Мартин продовжує правильну путь.

Мартин

Сніг-кучугуру
Я перейду,
Вірну дорогу
До місця знайду.

Хор 3        

Вітри шалені мов хижії звірі
Вершника вертять у реві і вирі.
Але невпинно, не навмання
Мартин крізь вихор прямує коня.

Мартин    

Я не боюся
Віхол-вітрів.
Себе й коня
Плащем я укрив.
Плащ оксамитовий,
Хутром зі споду,
Допомагає
В сніг і негоду.

Співають:

У заметі сніговому
Сидів нещасний чоловік,
В лахміттях мерзнув він старих:
«Благаю, поможіть в біді!
Як ні, то згину я тоді».

Хор 4    

Мороз закриває у кригу річки,
Померзли дороги, застигли стежки.

Злидар    

Подерлася геть одежина стара,
Мороз аж до серця мене забира.

Хор 5     

Засипало снігом ліси і поля,
Мов килимом білим усе застеля.

Злидар 

В небі й у полі немає тепла,
Мабуть, то смерть моя надійшла.
Вершнику гордий, коня придержи,
Прошу, благаю, допоможи!

Співають:

Святий Мартин, святий Мартин
За віжки потягнув коня,
І коник кроки зупиня,
І Мартін плащ мечем своїм
На дві частини розділив.

Мартин   

Чим я зігріти убогого можу,
Чим йому в скруті я допоможу?
Маю я грошей повну торбину,
Та не потрібні вони в хуртовину.
Дав би сердешному хліба чи м’яса,
Тільки не взяв із собою припаса.
Тільки одне йому стане в пригоду –
Плащ оксамитовий, хутром зі споду.

Співають:

Святий Мартин половину
Поклав нещасному до ніг.
Той і подякувать не встиг,
Як Мартин вже по полю мчав
З частиною свого плаща.