Ця невеличка різдвяна гра, складена з пісень, віршів та перехідних текстів, не є тією сценічною виставою, де дітям роздають ролі. Дорослий співає і говорить сам, супроводжуючи слова рухами, а діти в костюмах за власним бажанням співають і говорять разом із ним. Дорослий також рухається з дітьми і виконує всі жести. Наприклад, ангели з власної ініціативи можуть говорити разом із пастухами, складаючи долоні, в той час як останні схиляються біля ясел. Уся гра відбувається через наслідування слів та рухів дорослого. Гра не повинна заучуватись. Дуже важливо також підготувати до неї батьків. Вони повинні усвідомити, що в цей особливий день не гратимуть щось для дітей, а будуть співучасниками дійства. Вони сидять великим півколом навколо дітей і співають пісні. Дехто може грати на лірах чи дитячих арфах. Вони повинні спостерігати за грою в цілому, не фіксуючи погляду на певній дитині, щоб не заважати їй.

Одяг для гри

Марія – червоне плаття та синій плащ.

Йосип – коричневий плащ, капелюх, посох, ліхтар.

Волик – коричнево-червона хустка.

Ослик – синя хустка.

Ангели – тонкі жовті хустинки (під час свята жовті або білі плаття та хустинки зі стрічкою, зав’язаною навколо голови).

Ангел із зіркою – жовте чи біле плаття, корона з п’ятикутною зіркою, довга дерев’яна паличка з шестикутною зіркою.

Пастухи – кольорові хустинки, капелюхи.

Дари – овеча вовна, глечик (чурбачок), ягнятко. Дарів повинно бути стільки, щоб кожен пастух міг щось подарувати.

Хід гри

Спочатку бажано поставити стільці, ясла та стіл для дарів і покласти напоготові хустки. Після переодягання кожна дитина сідає на відповідне місце. Коли всі переодягнулися, один з ангелів отримав зірку, другий – «немовлятко», Йосип – посох та ліхтар, всі ангели підводяться, рушають до «домівки ангелів» і зупиняються в такому порядку: ангел із зіркою попереду, за ним інші, а ангел із Немовлям – позаду. Марія і ангел, що її супроводжує, стають перед ангелом із зіркою. Йосип з осликом та воликом ідуть до своєї хижки навпроти них, пастушки залишаються сидіти.

Ангел веде Марію вздовж півкола інших ангелів. Руки Марії схрещені на грудях. Співається пісня. Після першої строфи до них приєднуються інші ангели і теж ідуть. Після закінчення пісні всі ангели сідають на свої місця. Ангел з Дитиною зупиняється біля свого стільця. Ангел із зіркою стає за Марією.

Пісня «Шляхом небесним…»

1. Шляхом небесним,
Шляхом іскристим
М’яко лунає Марії крок,
Світло блаженства,
Золото чисте
Мати Дитятку несе від зірок.

2. Зіроньки-зорі в ясному вирі…
Десь поміж ними там є одна –
Повниться святом, повниться миром.
В нічку Різдвяну зійде вона.

Йосип ставить ліхтар перед яслами і стає біля Марії.

Йосип свій ліхтар поставив,
Щоб у стайні світло стало.

Ангел з Дитиною іде до ясел і кладе її Марії на руки, потім сідає на своє місце. Зі зведеними догори руками-«лапками» спочатку ослик, а потім волик обходять півколо ангелів, ідучи кожен на своє місце з такою піснею:

Пісня «Маленький ослик…»

Маленький ослик, подивись,
До ясен ніжно притулись,
Зігрівай подихом Дитя.
Маленький волик, подивись,
До ясел ніжно притулись,
Зігрівай подихом Дитя.

Марія заколисує Немовлятко. Йосип, ангели та пастухи заколисують разом з нею (із жестом «колисання», кладучи одну руку на іншу).

Пісня «Йосифе любий…»

1. Йосифе, любий, допоможи:
Малюка поколиши.
І за свою допомогу
Дар отримаєш від Бога
В саду небесному Сина Діви Марії (2р.)

2. Люба, тобі я допоможу,
Малюка поколишу.
І за свою допомогу
Дар отримаю від Бога
В саду небесному Сина Діви Марії (2р.)

Пастухи підводяться і з піснею обходять півколо ангелів. Співаючи другу строфу, зупиняються біля своїх стільців і жестами зображують гру на сопілці. Під час третьої строфи сідають навпочіпки і «засинають».

Пісня «В пастуха овець багато…»

1. В пастуха овець багато,
Що йому тоді робити,
Як вони вкладуться спати,
Як вони вкладуться спати?

2. З торби витягне сопілку
Для своїх овечок любих
Він заграє чисто, дзвінко,
Він заграє чисто, дзвінко.

3. Не захочеться овечкам
Поодинці розбігатись –
При своєму пастухові
Будуть радо гуртуватись.

Раптом на землю сходить з небес
Ангел крилатий, чудо з чудес!
Люди радійте, люди, співайте,
І веселіться, і вигравайте –
Радість велику віщу я!
Алилуйя! Алилуйя!

Під цей спів ангели підводяться і йдуть із схрещеними на грудях руками до пастухів. Попереду і­де дорослий, за ним – ангел з зіркою.

Щойно прийшло на землю Дитя,
Діва йому дарувала життя.
Ніжне і миле Дитятко це,
Вічне спасіння людям несе.
Радість велику віщу я!
Алилуйя! Алилуйя!

Під цей спів ангели щільним півколом зупиняються перед пастухами і розкривають руки – жест «віщування». В той час, як мелодія наспівується ще раз, ангели зі схрещеними руками повертаються на свої місця.

– Що це, що це означає?
Гляньте, друзі. Вже світає?

Пастухи пробуджуються, підводяться і дивуються. Тоді вражено сплескують руками:

– Що? До чого? В чому річ?
Ні! Ще мусить бути ніч!

Підносять руки до чола, роздивляються:

– Подивіться, що за диво,
Зорі світять так красиво.

При цих словах описують руками велике коло.

Зорі сяйво розсипають,
Нічку темну проганяють.
Швидше, швидше поспішайте,
Всіх овечок заганяйте,
Щось вам розкажу!
У малій убогій стайні
Сталось диво незвичайне –
Шлях туди вкажу!

Пастухи обходять круг ангелів, жестами показуючи, що зганяють овець. Потім вони зупиняються біля столу з подарунками і промовляють (це робить дорослий):

Зачекайте, треба стати
Та подумати хвилинку.
Може, щось подарувати
І потішити Дитинку?
Принесемо теплу вовну,
Щоби м’яко постелити;
Глечик, молока преповний,
Щоби кашки наварити;
І малесеньке ягнятко,
Щоб сміялося Дитятко.

При цих словах дорослий роздає вовну, «молоко» та «ягнят» двом чи трьом дітям, в залежності від кількості дітей.

У дорогу вирушаєм.
На плечі у нас волинка,
У торбині є сопілка,
У торбині є сопілка.
Хто до стайні завітає,
Хай поклониться Дитятку,
Пісню лагідну заграє,
Пісню лагідну заграє.

Співаючи це (на мотив пісні “В пастуха овець багато”), пастухи радісно обходять ще раз навколо ангелів і зупиняються навпроти «домівки ангелів». Дари несуть в обох руках.
Тепер вони тримають дари в одній руці і під час першої строфи наступної пісні показують жестом, що стукають у двері. Після першої строфи чекають, поки не підійде Йосип. Під час другої строфи він жестом прикликає пастухів до стайні і показує на ясла. Після цього повертається на своє місце.

Пісня «Тук-тук…»

Тук-тук, тук-тук –
У двері стук.
Чи тут Немовлятко
Знайде пастух?
– Заходьте, люди добрі, в дім –
Святе Дитя знайдете в нім.

Пастухи обережно підходять до ясел і півколом зупиняються перед ними. Тоді промовляють:

– Здрастуй, миле Немовлятко,
Раді ми тебе вітати.
– Я приніс для Тебе вовни,
Щоби м’яко постелити.

Пастухи з вовною виступають уперед і дають її Марії, вона кладе вовну в ясла. Пастухи повертаються на місце.

– Я – молочний глечик повний,
Щоби кашки наварити.

Пастухи дарують молоко.

– Я приніс ягня маленьке,
Щоб Ти було веселеньке.

Пастухи кладуть своїх «ягнят» перед яслами на підлогу, тоді стають навколішки, знімають свої капелюхи, кладуть їх перед собою на підлогу і складають долоні для поклоніння. Промовляють:

В ніч Різдвяну, чарівливу
На пухнастих срібних крилах
Білі ангели принесли
Пресвяте Дитя небесне.
Будуть люди колисати,
А звірята зігрівати,
Будуть квіти веселити,
А гора – поклони бити.
Всі радіють: люди, звірі,
Трави й валуни камінні,
Торжествують разом з ними
Серафими й Херувими!
Всі роблять жест «колисання» і співають:
Буйні вітри, не шуміть!
І Малятко не збудіть.
Ви не війте, не буяньте,
Очка Він закрив, погляньте.
Тут сповитим Той лежить,
Хто наказує умить
Вам сердито шаленіти,
Дути, віяти, шуміти,
Та затихнете поволі –
З Його волі, з Його волі.
Йосип та Марія дякують, але й усі інші можуть промовляти з ними:
Дуже дякуємо вам,
Відчайдушним пастушкам.
Прощавайте до пори!
І спасибі за дари!

Пастухи підводяться, знову беруть свої капелюхи і поклоняються Дитині. Співають:

Треба, браття, у дорогу вирушати,
Треба друзям добру вістку передати.
Піднімайтесь, наші друзі-пастухи,
Піднімайтесь, і жінки, й чоловіки,
На Дитятко подивитися виходь,
Бо сьогодні народився сам Господь.
Просто диво, просто чудо із чудес –
Це Спаситель всіх людей зійшов з небес!

Після короткої паузи ослик задуває світло ліхтаря. Щоб зняти костюми, не створюючи хаосу, дорослий бере зірку та посох Йосипа і кладе їх на місце. Потім він збирає капелюхи, допомагає меншим дітям розв’язати вузлики на хустинках і старанно їх складає.