Життя – це найцінніша річ для усіх…  Що таке гра для дитини – це її життя. Для того, щоб дитина виросла гармонійною і людяною в умовах, коли надколюється життя, їй потрібна гра… «Гра заради гри»… і наша увага… і любов… багато любові…

Це маленька спроба хоч чимось допомогти дітям, які попали в скрутне становище. Бо діти повинні залишатися дітьми завжди, навіть на війні. Для того, щоб подолати стрес.Для того, щоб мати змогу вирости і подорослішати в свій час.

Але в цих страшних умовах дорослі теж відчувають стрес і розгубленість. І тому я гадаю, що ця стаття буде в допомогу дорослим, щоб чимось зайняти дітей, щоб увести їхню увагу від зовнішніх обставин. Діти навчаються наслідуванням, вони сприймають інформацію образами і через творчість навчаються жити.

По-перше, дітям потрібно відчути, що вони не самі, що вони разом, що вони не кинуті. Тому обійми, доторкання і, звичайно, коло!

В ньому відбувається непомітне психотерапевтичне зцілення дитини.

І речі краще брати природні: камінці, шишки, деревину… м’ячі зробити зі відрізаних і заповнених будь-якою крупою шкарпеток (розрізали навпіл, засипали крупу чи насіння, зав’язали вузлика і залишком обернули м’ячик навколо), тканинки, хустинки, картонні коробки (для хатинок).Такі швидко зроблені разом з дитиною із підручних засобів іграшки –  найцінніші для дитини, бо мають теплу живу енергію, вкрай необхідну для дитини в таких умовах.

Ігри на розвиток окоміра

Дитина каже, скільки і яких кроків від себе до іншої дитини: скільки ліліпутів (маленьких кроків гномів), чи велетнів (великих кроків), чи звичайних (людських кроків).

Хвилі на морі раз,
Хвилі на морі два,
Хвилі на морі три,
Кожен на місці замри.

 А також скільки і яких кроків до вікна, до двері…

Скільки камінців в півлітровій банці, скільки їх в кулаку…

 

Гра: Малювання форм тілом.

Ніжку на носочок – малюємо пряму, потім на п’яточку  – малюємо пряму; дівчатка на носочок – пряму, хлопчики на п’яточку – пряму, потім навпаки. Так само малюємо ніжкою коло…

Так само ручками – малювати коло, прямі, окремо кожною ручкою і разом. Малювати руками різні форми ( лівою коло, правою пряму одночасно).

Малювати носиком ці форми вправо і вліво.

Малювати на животику, спині різні букви чи прості форми, а дитина має вгадати, що це.

 

Гра: Поштохатись, поторкатись.

Діти в колі. Завдання: перетрути коло по прямій одночасно декілька дітей – всі  до купи.

Іншого разу – всі по кривій, обминаючи один одного.

А потім ходячі, намалювати коло вправо і вліво.

«Намалювати» – пройти у просторі зірочку (за віком).

Пояснити діткам, що вони з неба прийшли до нас, і ми їх дуже любимо, наших маленьких зірочок!

Зіронька, зійди!
З неба нам світи!
Золотом засяй!
Землю звеселяй!
Зіронька зійшла –
Засвітивсь і я!

 Намалювати ніжками розташування місяців року наче годинник, розпочинаючи знайомство з кутами – (за віком).

 Січень, лютий, березень (правою ступнею, як у годинника 3 години; з п’яточкою у центрі). Квітень, травень, червень (починаючи з кута на 3 години до 6 годин, пам‘ятаючи уявний центр, де буда п‘ятка правої ноги, там тепер носочок). Другою ніжкою: липень, серпень, вересень (носочок у центрі до кута 9 годин), жовтень, листопад, грудень (п’ятка у центрі до кута 12 годин).

 

Вірш про особливості 12 місяців року:

Розповідати і показувати руками

Січень січе,
Лютий лютує,
Березень плаче,
Квітень квітує.
Травень під ноги стелить травицю,
Червень збирає сіно в копицю,
Липень медовий бджілок чарує,
Серпень чудовий булки дарує.
Вересень трусить груші в садочку,
Жовтень гаптує клену сорочку.
Йде листопад – застеля килими.
Грудень надходить – початок зими!

 

Ігри на спритність

Гра: Тихіше ідеш – далі будеш!

 Стоп! (повинні дійти до ведучого і торкнутись його, щоб стати їм, а хто зашевелиться і ведучий побачить, то вибуває з гри)

Кліпати очима можна…

 

Гра «Кіт Хома і миші»:

Стільці з тканинкою – це норки…

Кіт Хома іде по хаті
Треба мишкам в норках спати.
Іде Котик Хомка спати
Треба мишкам погуляти,
Свої норки поміняти.
Доки котку Хомі спалось,
Одна мишка заховалась.
Прокидайся, кіт Хома,
Відгадай, кого нема?

Музика грає – діти ходять, музика стоп! – кожен повинен знайти собі пару;

чи «ліп-ліп-приліп!» -і один іншого зштовхнути наважується…

 Як вибрати,  в якій ролі хто буде у грі?

Я по полю йшла
І камінчик знайшла
Він чудовий такий
(він біленький такий)
Відгадай в руці який?

Якщо відгадає, то роль отримує.

 

Гра “Овочі”

 У центрі кола – діти-овочі: капустину «нашинковати» ребром долоней, буряк і моркву «натерти тертушкою», картоплю «начистити і порізати», цибулю порізати, кинути все в каструлю, накривати тканиною, наче кришкою, діти буркотять, пихтять, «варяться»! 

Якось хазяйка з базару прийшла,
Хазяйка  з базару на стіл принесла:
Картоплю, капусту, морквицю, горох,
Укріпчик, петрушку та ще й бурячок. ОХ!
 
Та виникла сварка “всім куркам насміх”,
Хто з них головніший, смачніший за всіх:
Картопля, капуста, морквиця, горох,
Укріпчик, петрушка або бурячок. ОХ!
 
Та раптом хазяйка на кухню прийшла,
Всі овочі мила, хвалила сповна:
Картоплю, капусту, морквицю, горох,
Укріпчик, петрушку та ще й бурячок. ОХ!
 
Накриті в горщечку стояли в печі,
Варились в  окропі всі овочі:
Картопля, капуста, морквиця, горох,
Укріпчик, петрушка та ще й бурячок.
І борщ овочевий зварився. ОХ!

 Ох і смачненький борщ зварили! Таким же чином робити «бутерброди» чи «пиріг».

 

Гра «Зіпсований телефон»:

 На вушко ведучий шепоче слово, а кожна дитинка передає по колу іншій, аж поки не доходять до початку… Яке було то слово?

 

Гра: «Взяв – передав»

Коли діти розгулялися, розголосілися, то для того, щоб їх трішечки заповільнити, стаємо у коло – м‘ячик чи м‘який мішечок стискаємо між колінками (чи кладемо на голову), і сусіду передаємо уявний м‘ячик:

«Це – моє, а це- сусіда, взяв – передав».

 

Гра-танок: «А ми просо сіяли-сіяли»:

Діти розділяються на дві групи і ідуть стінка на стінку з притопами…

 — А ми просо сіяли, сіяли,
Ой дід-ладо, сіяли, сіяли.
 — А ми просо витопчем, витопчем,
Ой дід-ладо, витопчем витопчем.
— А чим же вам витоптать, витоптать,
Ой дід-ладо, витоптать, витоптать?
— А ми коней випустим, випустим,
Ой дід-ладо, випустим, випустим.
— А ми коней переймем, переймем,
Ой дід-ладо, переймем, переймем.
— А чим же вам перейнять, перейнять,
Ой дід-ладо, перейнять, перейнять?
— Ми шовковим поводом, поводом,
Ой дід-ладо, поводом, поводом.
— А ми коней викупим, викупим,
Ой дід-ладо, викупим, викупим.
— А чим же вам викупить, викупить,
Ой дід-ладо, викупить, викупить?
— А ми дамо сто рублів, сто рублів,
Ой дід-ладо, сто рублів, сто рублів.
— Нам не треба й тисячу, тисячу,
Ой дід-ладо, й тисячу, тисячу.
— А ми дамо дівчину, дівчину,
Ой дід-ладо, дівчину, дівчину. ( можна і парубка, хлопчика…)
— Одчиняймо ворота, ворота,
Забираймо дівчину, дівчину!

 

Хоровод:

Дружать квіти і бжола,
І метелик і трава,
Дружать ріки і ліси,
І у хорі голоси.
 
Дружать вітер і листок,
Дружать дощік і сніжок,
І горішок із грибком,
Дружать гноми під дубком.
 
Дружать пташки в вишині,
Дружать риби в глибині,
Дружить з небом синь морів,
Дружать люди всіх країв.
 
Дружат місяць і зірки,
Дружать сонце і хмарки,
Дружать в морі кораблі,
Дружать діти на землі.

 

Гра «Струмочок»:

Діти стають парами один за одним, взявшись за руки і піднявши їх вгору. Ведучий проходить під піднятими руками і вибирає когось собі в пару. Вони разом доходять до кінця струмочка і встають ззаду. Залишившись без пари гравець стає ведучим.

У другому варіанті парне число учасників постійне, просто пари з одного кінця переходять на інший.

 

Гра «Золоті ворота»:

 Двоє ведучих, узявшись за руки зверху, утворюють ворота і співають пісню:

Золоті ворота
Пропускають не завжди,
На перший раз пробачається,
На другий забороняється,
а на третій раз
не пропустим вас!

 Усі інші учасники, поки лунає пісня, у колі водять хоровод крізь «ворота». На останні слова ворота зачиняються, хто «піймався», виходить із гри.

 

Логопедичні промовки:

Залізне зубило
Залізо любило
Зубило залізне
В залізо залізло!
 
Бабрались в брудній баюрі
Два бобри брунатно бурі.
– Правда, брате бобре, добре?
– Дуже добре, брате бобре!
 
Шу-шу-шу, шуршали миші,
Загубився сон у тиші.
Ми не будем спочивати,
Підем тишу проганяти!
 
А маленька наша тиша
Тихо спала на узвишші.
І не знала наша тиша,
Що таке шуршали миші.
 
У долині жив удав:
Удавав, що він все знав.
Удавав, що все умів:
У траві хвостом вертів!

 

Пальчикові ігри:

У темній печері
Живуть ковалі.
І денно, і ношно
Карбують мечі.
А гноми маленькі
Вбивають кілки
У золото, срібло,
Смарагди живі.
Прикрасять коштовним
Камінням клинки!

 

Ігри для створення необхідного ритму в певний час:

(з ритмом плескають у долоні, тупають ногами, ідуть по колу плескаючи і тупаючи…)

Брате Яків, (2 рази)
Чуєш дзвін? (2 рази)
Лине він землею (2 рази)
Звідусіль!
 
Тру-тру – це наче рогу звук,
Це наче мисливської пісні гук,
Це рогу звук, це пісні гук,
Тру-ру, тру-ру, тру-ру…

 «Хей-хо!» передаємо темп в колі, коли який – заспокоїти чи привести в тонус. Тут спочатку погляд у очі- контакт, потім передача сусіду.

 

Ігри на уважність

 Гра: візьми  і передай яблуко.

 Діти в колі – у кожного яблуко:

Туп-туп-туууп (довго) ми ідеееемо (віддати собі в іншу руку)
І торбиииинки ( віддати сусіду) несеееемо (собі).
Туп-туп-туууп ми ідееемо
І смарааагди знайдеееемо.

 

Гра «Берег – річка».

 Коли ведучий каже «берег» – діти плигають вперед, коли каже «річка» – стрибок назад.

Ведучий на власний розсуд каже: берег – берег; річка – берег; річка – річка… діти стрибають.

  

Гра у мовчанку.

 Можна використати цій вірш, коли діти дуже голосні, і потрібно зробити тишу…

И хто першим щось скаже, тому: «Що цьому фанту зробити?» І дитинка виконує якесь неважке завдання.

У лісі, на горіху,
Де спить стара сова,
Жили в дуплі 3 гномики –
Сімейка лісова!
 
Найстарший гномик звався Бім,
Середній звався Бом.
А наймолодший взяв ім’я
Обох братів – Бім-Бом!
 
Той Бім, той Бом, і той Бім-Бом
Були всі мовчуни –
Й слівця, працюючи гуртом,
Не вимовлять вони.
 
Ото прокинуться в дуплі
Ці братики малі,
І йдуть шукати давній скарб,
Захований в землі.
 
Мина година, дві і три,
Збігає цілий день,
А гномики, а братики
За день – анітелень.
 
Вони бояться в балачках
Про марнувати час.
От і працюють мовчачка
Допоки день не згас.

 

Перед казкою

Перед тим, як почати розповідати казку, запросити тишу (у горшичку, накритому тканинкою, щоб тиша не збігла і не загубилась). Потім запалити свічку і запросити казку:

Свічко, свічечко, палай!
Казка в гості завітай!

 

Гра: Баба Куця

З зачиненими очами: на чим стоїте? Скільки років?

Плескаємо, ловимо!

Важливо пам’ятати, що зараз діти і дорослі навряд чи зможуть грати в ігри, робити практики із закритими очима – поки що ми можемо  намагатися контролювати всі процеси. Торкаємося тільки частин тіла, закритих одягом. Наші доторки – не поверхневі, не лоскочуть, а трохи проминають.

 

Гра: впізнати по фігурі, одягу, з зачиненими очима:

Покружляй, покружляй.
І навколо погуляй!
Хто до тебе підійшов?
Ну ж бо відгадай! (впізнай)

 

Гра «Хатинка»:

Стілець, накритий тканинкою ( якого вона кольору, така й хатка)

Дітки, очки зачиняйте,
Та не підглядайте.
Раз-два-три, не зівай-
У синю хатку залізай!
Ну ж бо дітки, відгадайте,
Хто сховавсь у хатці цій?
Дозволь рученьку дістати
(ніженьку)
І себе дай відгадати!

 

Гра: різні речі передавати по колу з зачиненими очами

(перед тим, у кожного якусь реч взяти) до тих пір, поки свою не впізнаєш на дотик: стоп!

 

Гра: ведучий ховає дзвоник.

Всі сидять у колі. Один учасник з зав’язаними очами лише за звуком відчуває, куди ведучий ховає дзвоник.

Де я дзвоник покладу,
Пошукай давай-но!
Голосно чи затишно –
А-ну відгадаймо!

Один з учасників кола шукає дзвоник.

Підказка групи – всі кажуть: голосніше(форте), чи тихіше (піано).

 

Весняночки:

Вийди, вийди, Сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір‘ячко.
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Там вони граються, 
Тебе дожидаються!

 ДАЛІ БУДЕ


З великою подякою за поміч у наданні матеріалу вихователям і завідуючій вальдорфського садочка «Софія» (Наталії  Орловій, Юлії Чаркіній, Віті Іванівні), вчительці вальдорфськоі школи «Софія» Юлії Єфімовій, вчителям-ведучим Всеукраїнського вальдорфського семінару Лесі Музиченко, Олені Колюховій, Світлані Протасовій, Наталії Орловій і всім небайдужим, хто люб’язно ділився корисним матеріалом.