Айстра: два роки вальдорфу в Івано-Франківську

В суботу, 12 листопада в найбільшому парку Франківська малята з власноруч зробленими ліхтариками вже втретє шукатимуть гномів (детальніше читайте тут), щоб ті перед тим, як піти під землю, поділилися чарівним вогником, якій допомагає дітлахам та їхнім родинам пройти через пітьму та холод зими. Цього року ми особливо інтенсивно переживаємо свята Колобігу Року: з нами тепер дітки з окупованих територій, а основна вихователька (пані Анна Канцедал) вимушена була переїхати з Харкова. Її рідний садочок не працює, будівля постраждала під час обстрілів, а дітлахи роз’їхалися хто куди.

Саме на свято Ліхтариків припадає День народження нашого садочка: ми працюємо в Івано-Франківську з дошкільнятами з листопада 2020. Перший рік проект мав назву «Франківські волоцюги»: ми працювали без власного приміщення в форматі ігрової групи. За перший рік відбулося чимало важливих подій: сезонні свята, формування батьківської спільноти, базовий курс, який знайомив франківців та гостей з принципами вальдорфської педагогіки. На 2021/22 навчальний рік ми мали грандіозні плани – не лише стосовно малят, але й дорослих: велася співпраця з Педагогічним університетом щодо спільної організації навчального спецкурсу по вальдорфській педагогіці. Восени 2021 сталася серйозна подія: садочок став справжнім садком повного дня, ми наважилися орендувати приміщення. Під час епохи професій, як раз після відвідування майстерні художнього ткацтва знаного майстра Богдана Губаля, ми припинили свою роботу: 24 лютого 2022 року перекреслило всі наші плани.

Вже в березні приміщення садочка стало притулком для втікачів від війни: ми приймали родини тих, хто на шляху за кордон хотів перепочити. Садочок став шелтером, притулком. Щиро дякуємо нашим друзям та партнерам за допомогу: речі, одяг, засоби гігієни, фінансові внески, які двом можливість оплачувати комунальні послуги. Власники хатинки не брали з нас оплати оренди з березня до кінця травня: це також дуже підтримало в той час.

В червні виникла ідея продовжити роботу в форматі літнього табору для дітей 3-9 років: адже ми мали неабиякий досвід в аутдор-активності! Та й сталося так, що до Франківська переїхала помічниця з Харківського вальдорфського садочка пані Наталя Полетаєва. Завдяки підтримці фонду «Софія» ми змогли розпочати роботу: спочатку тричі на тиждень, пізніше вже п’ять днів до обіду. Пройшла епоха Івана Купала з тихим, але таким співочим святкуванням в завершенні епохи. А в серпні, коли до п. Наталі приєдналася п. Анна Канцедал, досвідчена вихователька та засновниця садочка з Харкова, ми спробували відновити роботу в форматі садочка повного дня+ігрова група для малят та літній табір для учнів 1-3 класів. Епоха «Косарі», за нею – «Жнива», в кінці серпня розпочалася епоха Врожаю. Звісно, робота в умовах тилового, відносно спокійного міста воюючої країни, дещо відрізняється від тої, яка була до 24 лютого. Ми стикнулися з багатьма проблемами. Наприклад, хаотичні відвідування, діти приходили, а через деякий час знову йшли (поверталися до рідних міст або перебиралися до безпечної Європи). Паралельно зв зростанням цін впала фінансова спроможність родин: багатьом сім’ям стало нереально платити повну суму за садочок. Для родин переселенців, у яких безліч побутових проблем, питання оплати взагалі належить до нереальних…

Які діти приходять до нашого садочка? Вони особливі. Діти, які мають власний досвід спостереження за бойовими діями. Діти, які знаходилися в епіцентрі бойових дій. Діти, які втратили дім та звичне життя. Колись нас це лякало, а тепер ми знаємо, що ніщо не може завадити дитині мати дитинство, гратися та рости.

Найголовнішим питанням для тих, хто організовує садочок, є створення відчуття захищеності та безпеки. В воєнні часи поняття «безпека» ми сприймаємо інакше.

Ми обладнали підвал (наскільки це було можливо з фінансами, які ми мали на той момент) та вигадали цікаву історію щодо підвалу та загартованих дверей на одній стіні: це вхід до передпокою пана Гнома, якій живе ще глибше) Завдяки образним розповідям одна дитина, яка дуже боялася підвалу, бо він нагадував їй про страшні обстріли, боятися перестала: залюбки гралася іграшками, малювала, водила коловод та брала участь в підземному пікніку (так, наш аутдор-досвід став корисним і в підземеллях). А ще ми наквасили капусту: діти з великим ентузіазмом шинкували, солили, м’яли її. А як вона всім смакує під час обіду!!!… Тепер банки з капустою стоять в підвалі, скоро там опиняться мішки з овочами, полички з консервацією… сподіваємося, що пан Гном не буде проти.

У нас є домовленість з батьками щодо того, як ми діємо під час тривог та що робитимемо у разі ракетної атаки. Є стратегія на випадок, якщо не буде світла, води, газу. Стара австрійська будівля з піччю набагато надійніша в таких умовах, аніж квартира в новобудові: не виключено, що садочкова хатинка стане знову притулком для сімей з родинної спільноти. Звісно, ми б не хотіли, щоб родини цього потребували, але ми можемо це зробити в разі потреби.

Чим же є зараз садочок вальдорфської ініціативи «Освітній центр «Айстра»?

Місцем, де діє розмірений живий ритм: дня, тижня, року. Звісно, повітряні тривоги вносять свої корективи в розклад, але, оскільки у нас не «чіткий графік», а «живий ритм» – це дає гнучкість. Саме ритмічність надає сили, відчуття безпеки та надійності: як малюкам, так і дорослим.
Простором, де діти мають можливість гратися: вільна гра надворі чи в хатинці – основна активність дітей (прийом їжі на другому місці по тривалості, але не по значущості). Особливо в сучасних умовах, де батьками керує страх, що діти щось недоотримають, пропустять через війну, дати простір для вільної гри є надзвичайно важливим.
Середовищем, де дитина розвиває побутову самостійність: особливо важливим це є, якщо дитина одна в родині або найменша. В умовах небезпеки дорослі хочуть захистити маленьку дитину. На жаль, іноді цей захист перетворюється в гіперопіку, яка гальмує розвиток. В садочку немає двох бабусь, мами, старшої сестри чи брата, які можуть все зробити за тебе. Доводиться ставати самостійнішим, а старші діти завжди підтримають та допоможуть.
Місце, яке здоровим чином впливає на органи відчуттів. Навіть до 24 лютого світ дорослих негативно впливав на малюків: сенсорне навантаження було занадто інтенсивним та таким, яке руйнує дитяче здоров’я. В садочку – м’які кольори, натуральні матеріали, немає екранів та гучномовців (звісно, іноді ми чуємо сигнал тривоги), а в парку – багато листя, дерев, неба…
Рукоділля, ремесла, мистецтва. Щодня, крім вівторка (це день великої пригоди, мандрівки навколо озера), ми маємо певну активність: малювання чи живопис, ліплення з воску чи випічку, різноманітне рукоділля.
Образне виховання. Як дитина отримує пояснення на питання, які її тривожать? У вальдорфському садочку це мова образів народних казок, пісень, примочок та віршиків. Саме в образній, казковій формі, ми торкаємося питань війни, ворогів, страху… саме ця форма є терапевтичною та дієвою.
Лагідна українізація. Ні для кого не є таємницею, що більшість діток, які переїхали на Галичину з нині окупованих територій або таких, де активно ведуться бойові дії – російськомовні. Впродовж декількох місяців в садочку вони поступово, природним чином, вивчають мову: наслідуючи інших дітей, слухаючи казки, співаючи пісні. «Коловод», де слово поєднується з рухом, є одним з найефективніших методів вивчення мови. Приємно спостерігати, як малята починають навіть змінювати свою поведінку, вживаючи нові для них слова: «дякую», «прошу», «перепрошую».
Інтеграція родин. Простір, який ми створюємо, не обмежується стінами: адже ми належимо до кола містян. Івано-Франківськ – дуже камерне місто, всі один одного знають. Ми допомагаємо дорослим з цим містом познайомитися, відчути себе тут своїми, проникнутися станіславівським спокоєм: так, під час прогулянки в парку дітлахи можуть погладити песика, як й належить Юркові Андруховичу, а дорослі отримати натхнення на день в розмові з класиком української літератури.
Рівний рівному. Ми всі, дорослі та діти, є постраждалими від війни: це стосується і тих, хто дивом виїхав з окупації, і тих, хто ніколи не повернеться додому, але й тих, хто з березня зустрічає, зігріває, підтримує вимушених переселенців. Ми стаємо підтримкою один для одного. А Вальдорфська педагогіка – неймовірно ефективним інструментом, який нам допомагає.
Не мовчати. Озвучувати свою ситуацію та звертатися по допомогу. Ми потребуємо підтримки. Адже вдруге розпочати «з нуля» власну активність (серед родин, які належали до нашої спільноти до 24 лютого, лишилося дві), пояснювати батькам, чим може бути корисна саме Вальдорфська педагогіка, намагатися знайти фінансування (якого зараз особливо бракує), допомагати інтегруватися новим родинам, шукати фахівців, які могли б стабільно та професійно працювати, проводити відкриті заходи, підтримувати один одного в колі засновників… це ніколи не було легко. А зараз особливо складно. Так, ми потребуємо підтримки: фінансової, інформаційної, професійної. Ми відкриті до співпраці – пишіть нам! Адже безцінні педагогічні скарби, якими володіє Вальдорфська педагогіка, в час війни є неймовірно дієвими: ми це бачимо щодня. Дякуємо всім, хто допомагає!

А сьогодні ми шукаємо колегу для роботи вихователем другої половини дня (бажано Вальдорфська освіта або бажання вчитися, надаємо житло) та будемо вдячні за фінансову підтримку:

на картку

МБФ Творча Криївка БО

5169335100805015 (Віталіна Маслова)

або

Рахунки проекту «Айстра» Освітній центр»:

Гривня (UAH)

Найменування отримувача:

БО МБФ ТВОРЧА КРИІВКА

Код отримувача:

39717454

Рахунок отримувача:

UA893052990000026009015509857

Назва банку:

АТ КБ “ПРИВАТБАНК”

Долар (USD)

Company details

Company Name

ICF Tvorcha Kryivka CF

Company address

Kharkivske shosse 168e/410

02091

Kyiv, Ukraine

IBAN Code

UA603052990000026008036707532

Name of the bank

JSC CB “PRIVATBANK”, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE

Bank SWIFT Code

PBANUA2X

Євро (EURO)