Іграшка є невіддільною частиною дитинства. У домі з’явився малюк – і спочатку тоненьким струмочком, а потім бурхливою річкою іграшки прямують до нього. Справді ж бо, що принесе йому більше радості, як не іграшка? Вона завжди є найбільш бажаним подарунком. А лялька – це вже вінець будь-якої дитячої кімнати. Ось тільки яка вона, ця лялька? Що означає вона для дитини?

До речі, чи хочете ви знати всю правду про себе і своїх близьких? Тоді придивіться: як і в які ігри грають ваші діти?

Гра для них – не розвага. Це світ, в якому вони навчаються усім навичкам – і соціальним, і трудовим. І лялька в цьому світі – герой чи не найголовніший. Граючись із нею, дитина бере на себе роль дорослого і копіює взаємини дорослих, серед яких вона живе. Ваш малюк лає своїх ляльок і частенько залишає їх без нагляду? А це нікого вам не нагадує? Гра дитини – це дзеркало вашої сім’ї. Чого не скаже вам дорослий, у своїй безмежній відкритості висловить дитина – вона ще не знає, що добре, а що погано, вона робить лише те, що є. Якщо ви дивитесь у це дзеркало без страху – чудово, це прекрасний шанс щось виправити у своєму житті.

                                                                                                                                                                         Фото: Наталія Драч

Отже – лялька. Якою вона повинна бути? Сьогодні ми зустрічаємося з величезним асортиментом ляльок з усього світу. У наші дні, здається, можна знайти іграшку, що задовольнила б будь-який, навіть найвибагливіший, найвишуканіший і найвередливіший смак. І якщо ви шукаєте у ляльці форму, то будь-які варіації, розміри – будь ласка, до вашої уваги! Але перш ніж подарувати таку ляльку дитині, спитайте себе, чи саме це потрібно їй? Що дитина шукає в ляльці і ким вона є по відношенню до неї? Врешті-решт, чи відповідає лялька віку дитини, не кажучи вже про якість матеріалу, з якої її виготовлено, – чи приємно торкатися до неї?

Для дитини лялька є моделлю людини. Наскільки вона є правильною і гармонійною – настільки відіб’ється це в душі і тілі дитини. І це стосується не лише форми ляльки – інакше ідеалом був би вилитий з пластику екземпляр із класичними пропорціями. Гармонія в матеріалах, у формі, в зовнішньому вигляді ляльки, гармонія у її взаємодії з дитиною – коли хочеться обійняти свою ляльку і вкласти біля себе спати, коли хочеться турбуватися про неї. Лялька повинна спонукати дитину до цих почуттів, до любові, турботи, уваги. Згадайте улюблену іграшку вашого дитинства – вона була справді досконалою, чи ви любили її за щось інше?

У вальдорфській педагогіці ляльці приділяється величезна увага. Кожна її риса продумана і на кожне питання «чому саме так?» є відповідь. Зовнішньою вродою їй, звичайно, не дорівнятися до сучасних лялькових красунь. Швидше вона нагадує ляльки наших бабусь і прабабусь. Це лялька, яка передає своїм образом модель світу, а не порожню форму, вона спонукає до творчості, а не до руйнування. Діти хочуть пестити її, турбуватися про неї. А у дорослих ця лялька викликає здивування – чи не занадто проста і непримітна? Найкращим суддею в цьому питанні є життя. Дайте своїй дитині таку ляльку і поспостерігайте за нею.

 

Вперше опубліковано в газеті «Дитина»
№2, 2000 р.