Привіт!
Зараз надворі лютий – останній місяць зими. Кажуть, що він дуже холодний та з лютими морозами, тому і зветься «лютий». Але після цих лютих морозів вже стане теплішати та прийде весна. А ти вже чекаєш весну?
Прийде весна, а значить і свято Масляни. Цілий тиждень всі будуть веселитись, грати в різні ігри, співати, танцювати та їсти млинці. А у неділю, в кінці тижня, спалять солом’яне опудало. Тоді всі проводять зиму та зустрінуть весну.
Ти теж з батьками можеш зібрати друзів та влаштувати свято. І звичайно ж, пограти в цікаві ігри.
«Зоря»
Діти стають в коло, руки тримають за спиною, а «зоря» (ведучий) ходить зі стрічкою по колу і говорить:
Зоря-зірниця,
Червона дівиця,
По колу ходила,
Ключі загубила,
Ключі золоті,
Стрічки блакитні,
Кільця обвиті –
За водою пішла!
З останніми словами «зоря» обережно кладе стрічку на плече одному з гравців. Він, помітивши це, швидко бере стрічку і вони з «зорею» біжать в різні боки по колу. (Коло перетинати не можна!) Хто перший пробіжить коло, той стає на вільне місце, а другий (хто не встиг) тепер стає «зорею».
Гравці не повертаються, поки ведучий не вибере, кому на плече покласти стрічку.
Перетягування канату
Всі знають цю традиційну забаву. Але хай на Масляну вона буде трохи незвичною. Підготовка – як і в звичайному перетягуванні канату, але команди беруться за нього стоячи спиною одна до одної.
А взагалі можна ще і самому придумати якісь цікаві та веселі ігри. Ще на Масляну можна співати пісні, водити хороводи та танцювати.
Ну і звісно ж ніяк не можна уявити Масляну без смачних млинців. Тому ось тобі їх рецепт:
«Шоколадні» млинці
Тобі знадобиться:
- 10 столових ложок борошна,
- 1 чайна ложка солі,
- 1 літр молока,
- 4 яйця,
- 7 столових ложок олії,
- 4 столові ложки цукру,
- 2 столові ложки какао.
Як приготувати:
В борошно додай сіль та почни лити молоко, ретельно перемішуючи, щоб не було грудочок. А потім додай яйця, олію, цукор і какао. Це все гарно-гарно перемішай до однорідної консистенції. Якщо тісто вийде загусте, то можеш додати ще молока, або просто води. А якщо зарідке, то додай борошна. Тісто готове. Тепер просто налий черпаком тісто на пательню та підсмаж його з обох боків. Тільки дивись не спали! Перегортати його треба тоді, коли краєчки почали темнішати. Тож насмаж багато млинців та за бажанням можеш прикрасити їх чимось гарним та смачненьким.
Все, млинці готові! 🙂 Тепер можна їсти та святкувати Масляну!
А чи знаєш ти, що…
Багато хто думає, що Масляна це саме слов’янське свято. Але це не так! Майже в усіх країнах світу святкують Масляну, просто всі по-різному. У кожної країни є якась страва, яку завжди готують на Масляну. Це також у всіх різне, але воно має бути з маслом. Перед Постом всі їдять щось із маслом, звідси й назва «Масляна».
Барекендан
(Масленица)
Жили когда-то муж с женой. И не очень-то были они по нраву один другому. Муж обзывал жену дурехой, а та его – дурнем, так они всегда и ссорились.
Как-то муж купил несколько пудов рису и масла, взвалил их на носильщика и приволок домой. Жена вышла из себя:
– А ты еще сердишься, когда тебя дурнем обзывают! Ну куда нам столько масла и рису! Поминки по отцу или свадьбу сына справляешь, что ли?
– Да какие там поминки, какая свадьба! Что ты болтаешь, баба? Возьми и припрячь. Это для барекендана.
Жена успокоилась, взяла и спрятала. Уже немало дней прошло, жена ждет, ждет, а Барекендана все нет.
И вот однажды сидит она у порога и видит: кто-то торопливо идет по улице. Прикрывает она ладонью глаза от солнца и кричит:
– Братец, а братец, а ну-ка, погоди!
Прохожий останавливается.
– Не ты ли Барекендан будешь, братец?
Смекнул прохожий, что у женщины не все дома, и думает: «Дай-ка скажу, что я Барекендан и погляжу, что из этого выйдет».
– Да, сестрица, я и есть Барекендан. Что скажешь?
– А то скажу, что давно пора тебе забрать от нас рис да масло. Мы не нанимались хранить твое добро. Надо и совесть знать!
– Что же ты сердишься, сестричка-джан? За ними-то я и пришел: искал ваш дом, да все никак не мог найти.
– Ну так иди и забирай!
Прохожий входит в дом, забирает масло и рис. Поворачивается пятками к дому, лицом к своей деревне, и поминай как звали!
Возвращается муж, жена ему и говорит:
– Приходил этот Барекендан, я швырнула ему его добро – унес!
– Какой Барекендан? Какое добро?
– Да вот масло и рис. Вижу, идет – наш дом ищет. Позвала я его, пробрала как следует, взвалила ему мешок на плечи, он и унес.
– Ах, чтоб дом твой рухнул, глупая! Недаром я всегда говорю, что ты дуреха! В какую сторону он пошел?
– А вон туда.
Вскочил муж на коня и помчался за Барекенданом.
Барекендан обернулся и видит – догоняет его верховой. Смекнул, что это, должно быть, муж той женщины.
Вот всадник догнал его:
– Добрый день, братец!
– Доброго здоровья!
– Не прошел ли по этой дороге кто-нибудь?
– Прошел.
– А что он нес за плечами?
– Масло и рис.
– Вот его-то мне и нужно! А давно ли он прошел?
– Да уж порядочно.
– Если я поскачу за ним, успею догнать?
– Где тебе! Ты верхом, а он пешком. Покуда твой конь будет переступать четырьмя ногами: раз-два-три-четыре, он на своих на двоих бегом: раз-два, раз-два, раз-два – и нет его!
– А как же мне быть?
– Как тебе быть? Хочешь, оставь у меня коня, а сам, как он, беги на своих на двоих – может быть, догонишь.
– Да, это ты верно говоришь.
Слезает муж с коня, оставляет его у прохожего, а сам пускается пешком в путь.
Как только скрылся он из виду, Барекендан взвалил на коня свою ношу, свернул с дороги и ускакал.
А муж идет, идет пешком, видит – не догнать. Поворачивает обратно, а уж ни прохожего, ни коня нет.
Возвращается домой, и снова начинают они ссориться: муж – из-за масла и риса, а жена – из-за коня.
И до сих пор все еще ссорятся муж и жена. Он ее обзывает дурехой, а она его – дурнем.
А Барекендан слушает да посмеивается.
Перевод с армянского Я. Хачатрянца
«Ишь ты, Масленица!» (Арменфильм, 1985)
Малюнки до випуску зробила Катерина Сокольницька
Дивіться попередню «Дитинку» тут:
Наш журнал для дітей. Січень 2019. Зима.
дозвілля
Наш журнал для дітей
Лютий 2019. Масляна