Стіл сезону

На столі сезона представлені всі стихії. В цей час в природі, кольори швидко змінюються, тож, за основу можна взяти коричневу тканину, покриту зверху більш легкими тканинами, кольорів опалого листя:  зеленого, жовтого, рожевого, бордового. За бажанням, на небі можна зробити туман, властивий цій порі року.  Опале листя швидко темніє, тому згодом, поступово можна прибирати  яскраві тканинки, лишаючи землю з травою. 

Наповненість

На столі сезона може з’явитися мох, шишки, а також кора та коріння дерев і, звичайно, печери, в яких живуть гноми. Це можуть бути цілі родини: тато, мама і дітлахи, які живуть в своїй оселі повсякденним життям. А можуть бути гноми, які ходять добувати скарби і складають їх до великої скрині. За бажанням, може бути і те, і інше. 

Рух

Тепер на столі сезона з’являється рух, який ми підтримуємо щодня: деякі гноми можуть піти добувати скарби і трохи згодом, наприклад, після сну, чи зранку, в торбинці чи тачці лежатиме гарненький камінчик, який ми з дітворою розглядаємо у колі. Інші, можуть зібратися біля вогнища, хтось – примоститися біля ліхтарика, заглядаючи у віконце, ще хтось  – завітати в гості до їжачка, а хтось так і лишиться в печері. Діти зі жвавим інтересом стежать за такими змінами і радісно вигукуючи сповіщають один-одного про новини.

Пісні

Епоха «Ліхтариків» припадає на листопад, мабуть один із найчарівніших осінніх місяців, коли дерева відпускають листя і вони, підхоплені вітром, поступово покривають землю своїм яскравим різнобарв’ям. В цей час особливо важко байдуже проходити повз дерева не піднявши хоч одного листочка з землі, зачаровано розглядаючи його неповторну красу. Так, разом з епохальними піснями про ліхтарики, ми співаємо осінні, в яких проживаємо всю красу цього часу:

Рукоділля

Тут робота кипить, бо ми починаємо шити гномів і робити ліхтарики – затишні хатинки для вогника. Тут  є багато можливостей в чому повправлятися дитячим ручкам.

Виготовлення ліхтариків

Матеріали, інструменти:

• акварельний папір;
• кольорова калька;
• папір А3 (достатньо 80 мг щільності);
• олівець;
• заготовки малюнків віконечок;
• ножиці дитячі з тупими кінчиками;
• ножиці маленькі (манікюрні) прямі з гострим кінчиками;
• соняшникова олія;
• мисочка;
• мочалка для миття посуду;
• пальчиковий клей;
• клей ПВА;
• свічка (воскова, парафінова, таблетка);
• шило;
• металевий дріт (залізний, мідний…);
• ніж;
• дерев’яна паличка – тримач ( 25-30см).

Для ліхтариків беремо живописні малюнки з першого тижня епохи.

Промаслення

Для промаслювання ліхтариків нам знадобиться звичайна соняшникова олія,  невеличка мисочка і мочалка для миття посуду. Перед початком робіт, розрізаємо мочалку навпіл і отримуємо дві меншенькі – ними ми і будемо мастити акварельні малюнки. Тепер в мисочку наливаємо олії, мокаємо в неї мочалочку і промаслюємо серединку малюнка, залишаючи края (приблизно по 1,5 -2 см. з кожного боку) без масла, щоб краще склеїлися. Кожна дитинка сама промащує свій малюночок і кладе його підсихати на батарею. Коли малюнки підсохли можна переходити до роботи з краями.

Края

Кладемо перед собою лист в горизонтальному положенні і відступаючи від його верхнього края 2 см. вниз, малюємо пряму лінію, паралельну верхньому краю. А  від нижнього края малюнка відступаємо – 5.5 см. вгору і малюємо пряму лінію, паралельну нижньому краю. По намальованим лініям згинаємо папір до середини малюнка. Верхній,  згодом підклеїмо, а нижній – нарізаємо вертикальними смужечками приблизно 1 см. по всій довжині паперу. За цю справу діти беруться охоче, а найменьшеньких частенько супроводжують випускнички. Коли края готові – можна братися до віконечок.

Віконечка

Тут можуть бути варіанти. Перший варіант. Маючи заготовки малюнків з сюжетами епохальних пісень: зірки, місяць, листочки, або ж просто віконечко, обмальовуємо їх на папері. У цьому випадку діти вибирають які саме віконечка і скільки вони хочуть мати на ліхтарику, розкладають їх у відповідному порядку і місці, а дорослий обмальовує заготовку і вирізає віконечка. Далі діти, пальчиковим клеєм, промащують края віконечок і заклеюють їх кольоровою калькою.

Можна ще заклеїти віконечка білою калькою, а поверх неї наклеїти маленькі шматочки кольорової. З таких вирізаних віконечок, у нас неочікувано з’явилася герлянди з листочків і зірочок з місяцем.  Вони знайшли собі місце на карнизі і перетворилися на ніжні затишні штори. Листочки, з’являються восени, а зірочки – з початком Адвенту. Другий варіант. Діти самостійно малюють віконечка довільної форми і розміру, вирізають їх і заклеюють, за бажанням, кольоровою чи білою калькою…

Коли віконечка вже готові – підклеюємо верхній край ліхтарика і кладемо малюнок  на ніч під гніт.

Склеювання ліхтарика

Коли верхній край ліхтарика підсох – можемо склеювати його боки. По вертикальному краю малюнка проводимо тоненьку смужечку клеєм ПВА, а дитина пальчиком розмащує її десь на 1,5 – 2 см від краю. Далі з’єднуємо обидві сторони малюнка і кладемо склеєною стороною на тверду поверхню,  притискаючи всередині ліхтарика це місце важкенькою чурочкою або ж камінцями і залишаємо сохнути до ранку.

Денце

Вирізати денце – це улюблена робота працьовитих дитячих ручок, тут дорослий має лише намалювати потрібну кількість кружалець. Коли денця вже вирізані, а клей гарно підсох –  можна виймати з середини ліхтарика гніт, підгортати до центру нарізаний смужечками його нижній край, і приклеювати денце. Отже, беремо денце і наливаємо на нього клей ПВА, а дитина рівномірно, розмащує його по всій площині паперу. Після цього, встановлюємо на нього ліхтарик,  і приклеюємо порізані смужечки нижнього краю до дна. Якщо смужечки погано приклеюються – можна добавити клею, що допоможе дитині це зробити якісно. Коли всі смужечки рівно, гарно приклеїлися, а по лінії з’єднання дна з корпусом ліхтарика немає шпарин – залишаємо його сохнути, а зверху кладемо чурочку, дощечку…, щось, що трохи зможе тиснути на дно ліхтарика але не зігнути, деформувати його.

«Спідничка» для свічки

Далі готуємо «спідничку» для свічки. Беремо папір А3, складаємо його навпіл по горизонталі, і по лінії згину розрізаємо на дві частини. Кожну частину складаємо ще раз навпіл по горизонталі. Верхня частина залишається як є, а нижню, нарізаємо рівними перпендикулярними смужечками по всій довжині, утворюючи ніби «спідничку». Таку велику смужку з «спідничкою» ділимо по вертикалі навпіл і отримуємо вже дві. Тепер верхню, цільну частину смужки складаємо навпіл по горизонталі, зменшуючи та зміцнюючи її верхній край та склеюємо їх між собою. Далі намащуємо клеєм верхню (цільну) частину смужки клеєм ПВА, кладемо на край свічечку і скручуємо її у напрямку протилежного краю. Таку обгорнуту свічечку залишаємо сохнути поки не висохне клей.

 Свічечки

Тепер будемо вклєювати свічечку в ліхтарик.

На дно ліхтарика наливаємо клей ПВА, яким дитина рівномірно намащує денце,  ставимо по центру свічечку і допомогаємо малечі ретельно приклеїти всі смужечки «спіднички» до дна ліхтарика. Якщо свічка хилиться в бік – потрібно її чимось підперти аби вона мала змогу висохнути рівно.

Ручка і тримач

Останнім етапом є прикручування металевої ручки з дроту до ліхтарика і дерев’яної палички – тримача. Беремо шило і у  верхній, подвійній частині ліхтарика (місце склеювання верхнього краю малюнка) робимо 2 дірочки з протилежних сторін одна від одної. Відщипуємо дріт довжиною 40-50 см. і просовуємо його у підготовлені дірочки на 5-7см., та піднімаючи вгору, паралельно цільному дроту (ручці), скручуємо  між собою. На цьому етапі ми допомагаємо дитині просунути дріт і на рівні 5-7см. підняти вгору, а далі діти скручують його вже самі. Коли ручка готова – робимо паличку -держак. Знаходимо паличку довжиною приблизно 30-40см., а товщиною десь в палець дорослого, і відступаючи від краю 5-6см. робимо ножем, невеличку луночку по колу – вона фіксуватиме ручку ліхтарика. Тепер візуально знаходимо середину металевої ручки, прикладаємо під неї дерев’яну паличку, прямо в луночку, і прокручуємо паличку 3-4 рази у будь-яку сторону (ліворуч, праворуч), фіксуючи її в жестяній петлі. Ну ось ліхтарик вже готовий. Відтепер вони чекають на свято, а старші діти все частіше починають запитувати, коли будемо засвічувати ліхтарики, і чи скоро підемо з ними до лісу?

Пошиття гномів

Для пошиття гномів нам знадобиться кольоровий фетр, вовна, викройки гномів (тулуб, плащик, торбинка для скарбів), бісер і маленькі кольорові дзвіночки.

Все, що ми готуємо для дітей має викликати у них бажання долучитися до цього процесу. Тож на рукодільному столі поруч з фетром, розкладеним у різьбленій дерев’яній таці, за кольорів веселки викройками, маленькими дерев’яними мисочками з кольоровим бісером, стоять гноми, з розшитими бісером плащиком, торбинкою для скарбів і ковпачком, усім своїм виглядом запрошуючи дітей до роботи.

 У нас є гноми різних розмірів – більші та менші, і дитина має можливість пошити цілу сімеєчку з татом, мамою, та дітками. Іноді із залишків фетру діти шиють зовсім крихітних малючків. Кожен по-різному прикрашає бісером свого гнома, плащик і торбинку. Для  малечі в усьому важливим є сам процес і вони радіють кожній пришитій бісеринці, а випускнички вже можуть вправлятися в підборі кольорів або ж простих ритмічних малюнках з чергуванням 2-х або 3-х кольорів бісеру: 1×1, 2×2, рідше – 1×1×1.

Під час роботи ми  так, між іншим, цікавимося у дітей, кого вони шиють: дівчинку-гнома чи хлопчика-гнома. І коли дітвора спить ми беремося до «янгольської» роботи – робимо гномам бороди чи косички, а ще на самий вершечок ковпачка пришиваємо крихітний кольоровий дзвіночок. Для дітей – це справжнє диво. І якщо  хтось до цього часу ще не почав шити гномика, то тепер неодмінно захоче його пошити.

В сон, напередодні свята всі гноми зникають і коли ми  віддаємо їх діткам ввечері на святі – вони знаходять в торбиках скарби – справжні кристали самоцвітів – подарунки від гномів. Зазвичай, ми купуємо  кристали одного виду на всіх діток і щороку їх змінюємо. Минулого року  діти отримали аметисти, позаминулого – цитрини, а ще пізніше – гірський кришталь… Так, у дітей є можливість доторкнутися до скарбів з надр землі і зібрати свою першу, невеличку  колекцію кристалів.

Лист батькам

Це лист про подальше супроводження гномів вдома.  В ньому ми розповідаємо батькам про те, що діти сьогодні принесуть додому гномиків і тепер їм  потрібно подбати про домівку для них, а ще зробити маленькі молоточки і час від часу, приносити в печеру (хатинку) самоцвіти, насінинки, цибулинки. Ще можна поставити маленьку скриньку, чи торбинку, куди діти складатимуть скарби, а цибулинки саме час висадити на клумбу чи вазон. Насінини, можна зберігати до весни, зробивши для них затишну домівку – конвертик.

Хороводи

На цю епоху у нас два хороводи. Перші два тижні граємо у «Гномики і велетні». За бажанням, можна пошити чи зв’язати дітям різнокольорові капелюшка, які вони одягають для хороводу.

На третьому тижні граємо в хоровод про Святого Мартіна.  Для нього нам знадобляться: два шовкових плаща бордового кольору, меч, віжки і потертого виду тканина – одяг жебрака.

Казки

Епоха «Ліхтариків» багата казками. Деяк,і ми, як завжди, розповідаємо діткам перед сном, а деякі традиційно щороку показуємо в цей час, як театралізовану виставу на столі:

• «Золота сокира» українська народна казка;
• «Румпельштільцхен» Брати Грімм;
• «Зоряні таляри» -//-;
• «Дари маленького народця» -//-;
• «Старий Рінкранк» -//-;
• «Кравець і велетні» угорська народна казка;
• «Василина прекрасна» російська народна казка;
• «Гуси-лебеді» російська народна казка;
• легенда «Про Святого Мартіна»;
• «Названий батько» українська народна казка;
• «Дівчинка з ліхтариком».

Серед щорічних традиційних театралізованих вистав є «Василина прекрасна» і «Дівчинка з ліхтариком». Іноді, «Гуси-лебеді» і «Зоряні таляри», всі  інші – розповідаємо.

Прогулянка

В цей час завершуються всі роботи в саду і ми готуємо клумби до зими. Обрізаємо сухі і зайві гілки на кущах, формуємо їх. До перших холодів огортаємо хризантеми, троянди, інші квіти, які цього потребують. І обов’язково, висаджуємо з дітками цибулинки квітів, цього року – це тюльпани, щоб гномики піклувалися, дбали про них взимку.

Свято

Вечірнє в групі

Напередодні свята діти дивляться театралізовану виставу на столі  «Дівчинка з ліхтариком», а  перед запаленням ліхтариків у вечірньому колі слухають казочку «Лямпочка». Під співи епохальних пісень ми один за одним засвічуємо вогники в ліхтариках і в нашому, спочатку зовсім темному колі, стає дедалі світліше і тепліше. І коли вже біля кожної дитини стоїть  засвічений ліхтарик, в колі стає достаньо світло, щоб роздавати дітворі гномиків, яких вони пошили за епоху. Якщо діти пошили багато гномів, цілі сімеєчки – варто попросити  батьків принести невеличкий кошик, в який ми складаємо всі дитячі роботи. Якщо ж гномів небагато: один, два, то їх можна заховати в кишеню.

Також варто пам’ятати про безпеку. Саме тому, відро з водою та черпаком, стоїть у зручному для вас і непримітному для дітей місці, про всяк випадок…

Наспівуючи епохальні пісні, з засвіченими ліхтариками і гномиками ми виходимо до роздягальні і ставимо всю цю красу поверх шафок. Цього вечора ліхтарики освітлюють нашу роздягальню, додаючи такому звичайному і повсякденному процесу перевдягання чарівності і казковості. Коли всі вже готові, ми довгим ланцюжком спускаємося темними сходами, освітленими лише світлом ліхтариків, прямуючи на вулицю, де дітлахів зустрічають батьки. Тут ми прощаємося до завтра. 

Вечірнє в лісі

Напередодні свята ми просимо батьків взяти з собою в кишеню сурники і почастунки (горішки, зернятка) для лісових мешканців.  Наступного дня, коли вже починає сутеніти,  ми зустрічаємося  біля лісу і стрічечкою, йдемо у пошуках вогника який чекає нас десь в корінні сосни. Тут нас зустрічає гном який оберігає вогонь в гарбузику та ліхтарик. Зазвичай, це той «трипудовий гарбуз», який прийшов до нас ще  на початку осені, і жив з нами увесь цей час. Та зараз його невпізнати, бо тепер він має  чисельні віконечка із зірочок, місяця, двері, та вогонь всередині. Такого перетвореного гарбузика-ліхтарика нам роблять і привозять на свято батьки, про що ми з ними домовляємося завчасно. Ще він нам дарує світло для великого ліхтарика від якого ми засвічуємо дитячі і дорослі ліхтарики.

Відтепер, прошу батьків тримати свою дитину за руку, зігріваючи її долоньку своїм теплом. І довгою вирвечкою,  наспівуючи пісні, ми рушаємо в саму гущину лісу. Гуляючи темними лісовими стежками, під шурхіт листя та пісні, ми несемо ліхтарики, якими освітлюємо свій шлях, осяваючи морок ночі та неспішно рухаємося у напрямку галявини, на якій горить велике багаття. Це ще один подарунок від батьків, про який ми домовлялися напередодні свята. До цього часу ми вже добряче підмерзли і зібравшись навколо вогню, всі охоче простягають руки  аби по-справжньому зігрітися від його тепла. Тепер об’єднані загальним світлом і теплом ми маємо вільний час на тишу, прислуховування і споглядання після такої тривалої ходи. Трохи згодом, випускнички пригощають всіх присутніх хлібцями Мартіна – це особливі печива, які ми з дітьми печемо напередодні свята. І дітвора завзято береться до роботи, а батьки пригощають нас теплим запашним чаєм з термосу, який вони взяли з собою. Під час цього процесу всі разом співаємо пісню «Про Святого Мартіна«. Ще якийсь час смакуємо чай з печивом, а далі прощаємося  і вже іншим шляхом виходимо з лісу, залишаючи почастунки  лісовим мешканцям. Кожен несе свій ліхтарик додому. Відтепер, темними осінніми вечорами, батьки можуть засвічувати їх перед сном розповідаючи дітям  казку.