Візьмеш, човняр, мене в човен?

7-9 років
Усі гравці стоять на одній стороні грального майданчика. Вони співають пісню «Візьмеш човняр, мене в човен?», і човняр, що стоїть посередині майданчика, відповідає: «Так!». Тоді діти питають: «А як?». Човняр показує, як треба перебратися, тобто які рухи треба робити під час «переправи», наприклад, стрибати на одній нозі, повзти навколішки і т.д. Саме човняр у цей час робить ті ж рухи, які він загадав робити іншим дітям, і намагається при цьому торкнутися якомога більше гравців. Ті, кого він торкнувся, або ті, хто не повторив правильно запропонованих рухів, вважаються пійманими. Якщо піймані п’ятеро дітей, гра починається знову.
Варіація: Якщо човняр на питання гравців відповідає «Так», вони без перешкод перебігають на протилежний бік майданчика, якщо ж він скаже «Ні», то відразу починає їх ловити, а наступного разу зловлені гравці допомагають йому ловити інших.

Стій, м’яч

9-11 років
Всі стоять на гральному майданчику. Хтось один підкидає угору м’яч і кричить: «Стій, цей м’яч для Ганса!». Ганс повинен якнайшвидше упіймати м’яча, доки інші втікають. Упіймавши, він кричить: «Стій!». Усі гравці одразу ж завмирають на місці, а Ганс намагається поцілити у кого-небудь м’ячем. Але він не кидає м’яча, а котить його. У кого м’яч поцілив, той вибуває з гри. Якщо Ганс поцілив у жодного гравця, тоді з гри вибуває він сам і м’яч кидає хтось інший. Переможцем буде той, хто залишиться останнім.

Володар світу

9-11 років
Діти діляться на чотири однакові групи і, взявшись за руки, утворюють, відповідно, чотири кола. Посередині стоїть прапорець. У кожному колі по одному гравцеві. П’ятий гравець стоїть окремо, у нього немає окремого кола. Прапорець охороняє один вартовий, завдання якого – упіймати п’ятого гравця, однак, він має слідкувати ще й за тим, щоб той не захопив прапорця. Коли п’ятому гравцеві вдається проникнути до якогось кола,тоді той, хто сидить у цьому колі, поступається своїм місцем. Вартовий виграє, якщо йому вдається упіймати п’ятого гравця.

Це діє дуже цілюще, коли час від часу збирати дітей та інсценізувати перед ними щось на зразок маленької вистави з кількома акторами. Кому вдається вихопити прапорця, той – володар світу. Чотири гравці, що сидять у чотирьох колах – володарі королівств. П’ятий, який стоїть ззовні, являє собою менше і водночас, більше, ніж ті четверо, адже він може стати володарем світу, хоч поки що і зовсім нічого не має. Чотири королі мусять залишатися у своїх королівствах, поки їх звідти не витіснять. Однак, якщо прагнеш досягти найбільшого, треба спочатку лишитися ні з чим. Ця проста мораль не повинна ніяк формулюватися, однак, має чітко проводитися перед дітьми через саму гру.

Водяник

10-12 років
Дві прямі лінії, розміщені на відстані 15-20 метрів одна від одної, зображують річку. Діти стоять на березі. Посередині проходить водяник і викрикує.

Я злий і дикий Водяник,
Усіх дітей ловити звик.
Гей, хто може, утікай!

Усі діти перебігають на інший берег. Кого водяник упіймав,той сідає навпочіпки, – він перетворився на камінчика і лежить глибоко на дні річці.
Те ж саме станеться з тим, хто ступить крок назад. У той же час, як водяник промовляє свої слова, діти переходять через річку. Коли ж водянику вдалося упіймати добру купку дітей, тоді він переможець. Однак,якщо дітям один раз вдається досягти іншого берега і водяник нікого не впіймав, вільними стають усі, хто був перед тим зачарований. Водяник тоді програв.

Дітям зовсім не складно уявити собі справжню річку. Так само і водяника: він сприймається, як найсправжнісінька душевна реальність. Постійно переходити з одного берега на інший – це внутрішньо добре знайомий дітям стан, оскільки всі органічні процеси мають цю полярність. Вдих і видих,засинання і пробудження,день і ніч,літо і зима – у таких протилежностях проходить життя. Однак, є сили, які протидіють здоровому ритму і повинні протидіяти, бо завдяки цьому дитина індивідуалізується. Частина її сутності мусить випасти з органічних процесів. Так, як і у грі відбувається перетворення у камінь та його осідання на дно, так само виступають процеси отвердіння в тілі дитини для того, щоб вона могла індивідуалізуватися. З іншого боку, саме ця обставина пробуджує дитину до того, щоб розвинути велику активність та особисту ініціативу.

Українські народні ігри

У річку, гоп!

Дві шеренги стоять одна проти одної на відстані півтора-два метри. Ведучий дає команду:
– У річку, гоп! – усі біжать уперед.
– На берег, гоп! – усі біжать назад.
– Часто ведучий повторює однакову команду кілька разів. У такому випадку всі повинні стояти на місці. Наприклад:
– У річку, гоп! – усі біжать вперед.
– У річку, гоп! – усі стоять на місці. Хто біжить назад – вибуває з гри.
– Гра продовжується доти, поки в одній з шеренг не вийде останній гравець.

Ловися, рибко, велика й маленька

Хлопчики прив’язують до пояса тоненьку мотузку метра з півтора завдовжки з паличкою-«рибкою» на кінці. Треба «наловити» якнайбільше «рибок», чи то – зуміти обірвати мотузки у інших хлопців, наступаючи на їхні палички, але вберегти власну. Той, у кого обірвали паличку, вибуває з гри, а той, хто найбільше «наловив рибки», стає переможцем, і його всі мусять частувати «ухою», чимось пригощати, у кого що є.

Популярные игры разных народов

Заря

Дети встают в круг, руки держат за спиной, а один из играющих – заря – ходит сзади с лентой и говорит:

Заря-зарница.
Красная девица.
По полю ходила,
Ключи обронили.
Ключи золотые,
Ленты голубые,
Кольца обвитые –
За водой пошла!

С последними словами водящий осторожно кладет ленту на плечо одному из играющих, который, заметив это, быстро берет ленту, и они оба бегут в разные стороны по кругу. Тот, кто останется без места, становится зарей. Игра повторяется.
Правила. Бегущие не должны пересекать круг. Играющие не поворачиваются, пока водящий выбирает, кому положить на плечо платок.

Ищем палочку

Участники игры становятся по обе стороны бревна (скамейки, доски), закрывают глаза. Ведущий берет короткую палочку (10 см) и бросает подальше в сторону. Все внимательно слушают, стараются отгадать, где упала палочка. По команде «Ищите!» игроки разбегаются в разные стороны, ищут палочку. Выигрывает тот, кто найдет ее, незаметно подбежит к бревну и постучит палочкой. Если же другие игроки догадались, у кого находится палочка, то стараются догнать его и запятнать. Тогда палочка переходит к тому игроку, который догнал. Теперь уже он убегает от остальных.

Вперше опубліковано в газеті “Дитина”, №38-39 (№7-8, 2002 р.)