Передріздвяний час сповнений клопотом купівлі подарунків, підготовки свят і привітань. І нам, городянам великого міста, переповненого оманливим світлом реклам, так легко забути про справжнє значення цієї особливої пори: у тиші і внутрішньому спокої підготуватися до Різдва у власній душі, «запалити вогник» у собі. Проста форма «свята спіралі», як його ще називають, дозволяє зосередитись, заспокоїтись, повернутися до себе. Таке дійство приготування до Різдва бере свій початок у 1925 році. Вперше «шляхом спіралі» пройшли діти лікувально-педагогічного закладу «Зонненхоф» («Сонячне подвір’я»), що у Швейцарії. Із ялинових та соснових гілок вчителі та вихователі викладають велику спіраль. В центрі, на підвищенні, стоїть одна запалена свічка – як світло Різдва. Шлях починається майже в темряві. Діти, кожен зі своєю свічкою, по черзі проходять в центр спіралі до головної свічки, щоб запалити від неї свій вогник. На зворотньому шляху дитина залишає світло на землі. І поступово від подарованих «мандрівниками» вогників дорога світ лішає. Дуже важливо, щоб дорослі підтримували кожну дитину своєю увагою. В створенні відповідного настрою допомагає тихий спів, музика або спокійні вірші. В цьому можна побачити особливий образ: гурт супроводжує душу однієї людини, яка вирушає довгим темним шляхом у пошуку вічного світла. Хай таємниче переживання шляху до Різдва пробуджує у вас нові важливі думки. В християнській традиції спіраль є образом шляху людської душі до себе. 

Придбати книжку “Шлях до Різдва. Збірка пісень до Адвенту до Різдва”