Гелловін

Гелловін — один з найулюбленіших дитячих свят в Америці та Великобританії. Його походження пов’язано з кельтским святом Самайн, святом першого дня зими, яка у кельтів розпочиналася 1 листопада. За давніми віруваннями, це була ніч духів померлих та надприродних створінь  — фей, відьом, гоблінів, — і така відкритість до надприродного робила її підходящою ніччю для гадань. В Ірландії в священних місцях на вівтарях розпалювали жертовний вогонь, від якого в подальшому запалювали смолоскипи та усі інші вогні.

Випрошування солодощів дітьми (цієї ночі діти стукаються у двері сусідських будинків з криками: «Treat or trick!» — «Відкупись, або зачарую!» — Прим. пер.), ймовірно, розвинулося зі звичаю випрошувати торф, аби «налякати відьом». Пізніші елементи врожаю — гарбузи, яблука та горіхи — були привнесені римським культом Помони, богині врожаю, яку вшановували приблизно у той же час. Кельтські та римські елементи поєдналися у «ліхтарі Джека» — голові з вирізаного гарбуза зі свічкою всередині.

Сама назва «Гелловін» (Halloween) завдячує християнському впливу, оскільки свято співпало з передднем Усіх святих (All Hallows Eve), що відзначалося 1 листопада.
У циклі християнського року, навіть незважаючи на свої язичницькі витоки, Гелловін може переживатися як природній перехід від свята Михаїла до свята Мартина, що провадить далі до Адвенту. Свіча в гарбузі — плоді землі — є неначе останнім спомином та відсвітом літнього сонця з його силою дозрівання. Далі в День Мартина свічку запалюють в саморобному ліхтарику: це перше засвічування світла цілком інакшого походження, перша іскра внутрішнього світла.
З плином часу Гелловін втратив більшу частину своєї глибини, проте все ж діти тут безпосередньо зіштовхуються з відчуттям зростаючої загрозливої темряви й світла як таких. Ми можемо відновити у цьому святі дещо з його колишньої гармонії та глибини, діючи відповідно духу Гелловіну.
Створення костюмів, вирізання гарбуза вже можуть бути частиною свята. Ми можемо показувати ляльковий театр тіней, інсценуючи вірш, розповідь або ж пісню. Ми можемо розповідати історії, співати пісень, діставати яблука з води (традиційна забава на Гелловін — Прим. пер.), проте все ж таки змістом цього свята є пошук світла у темряві. І важливо, аби ці переживання не стали переживанями темряви й страху.

    

У Великобританії ніч Гая Фокса 5 листопада, що відзначається запалюванням вогнищ та феєрверків, вижила впродовж майже чотирьох століть, можливо, не стільки як річниця невдалого заколоту з метою підірвати парламент, а тому, що ця діяльність узгоджується з наближенням темної пори року, коли ми повинні віднайти свої власні світло й вогонь.

День подяки

День подяки є найстарішим та найбільш широко відомим святом Америки, що відзначається у четвертий четвер листопада. Вдячність, благоговіння та подивування — три найважливіших чесноти, які ми можемо допомогти розвинути нашим дітям. Кращі елементи Дня подяки при помочі своєї найголовнішої теми — вдячності — можуть слугувати «поживою» на різних рівнях.
Як і на свято врожаю, ми можемо пригадати собі про усі сили неба та землі, що дали нам їжу як поживу та одяг як покрив. Ми можемо згадати й подякувати усім, хто підтримав нас. Кожна людина на День подяки може по черзі згадати когось або щось, чому вона завдячує.