Нещодавно довелось мені в якості лікувальної фізкультури робити вправи під музику, іншими словами – танцювати. А наші свійські коти дивилися на це, і в їх очах було здивування. І нерозуміння.

Я помітив, що життя із ними, високорозвиненими свійськими тваринами, сильно допомагає у твоїх власних стосунках із духовним світом. Адже ці очі, які намагаються зрозуміти, що ця істота вищої ієрархії тут робить перед ними, так схожі на твої власні очі, коли ти шукаєш розуміння дій ангелів над тобою.

Так і зараз – я спробував їм якось дохідливо «показати», що ці мої рухи, які вони бачать, пов’язані з музикою, яку вони чують. Чесно сказати – успіху було небагато.

Чому? – подумав я тоді. – Що це таке взагалі – «рухатися під музику»? Твій рух тут підпорядковується не раціональним цілям «знизу», а якомусь вищому закону, що приходить згори, через вище чуття слуху. І ще – ти ніби передчуваєш його, ти рухаєшся не «навздогін» музиці, намагаючись гарячково встигнути топнути ногою чи хлопнути після того, як почув звук. Ні, ти знаєш наперед, що він має настати, і всі рухи починаєш заздалегідь – і тоді торкаєшся ногою землі саме в ту неповторну мить.

Бах: «Грати на будь-якому музичному інструменті дуже легко: треба лише натискати потрібну клавішу в потрібний час».

І от, дивлячись на те, що я вмію дещо, чого в більшості не вміє нижча від мене ієрархія, я питаю: можливо, так само щось подібне вміють ті, хто вище від мене? Що саме вони рухають там у своєму світі, передбачаючи наперед, що має відбутися згідно вищого закону, вищої «мелодії»?

Чи не так насправді здійснюється доля? Чи не так відбуваються дивовижні збіги, дивовижні випадкові зустрічі «в потрібному місці в потрібний час», та й просто повсякденні події – як музика, під яку танцюють чи якою диригують ангели?

Щось подібне було свого часу показане в одній із найяскравіших сцен, присвячених «долі», у фільмі «Чорнило» («Ink», 2009):

То це вона – «музика сфер»? Яка не просто звучить як фон-супровід, а яка реально рухає події?

І тоді можливо в людському вмінні музикувати, танцювати, співати, евритмізувати – де в зародку живе можливість передбачати майбутнє в ритмі, мелодії та гармонії, – живе також і майбутня здібність передбачати долю? А то й формувати її?

P.S. І тоді – багато нових питань. Коли ця «музика» гармонійна й красива, а коли сповнена дисонансів? Як звучить «безлад у кармі», про який йде мова в антропософії? Яка саме музика звучить за повсякденними подіями, яка – за рутинними справами, яка – на вокзалах?

І яка – за війною, де доля зводить зовсім незнайомих людей по обидва боки дивовижним чином часто на дуже короткий час, який може стати доленосним? І де саме твоє життя залежить від того, чи є ти – бува, з точністю до долей секунди й міліметрів – в потрібний час в потрібному місці.