Що робити влітку

Розмова з Петером Реббе — лікувальним педагогом, музичним терапевтом — допоможе новими очима подивитися на те, що давно відомо усім


Джерело: Dissolve
Інтерв'ю з Петером Реббе
Розмову вела Віталіна Маслова
30 травня, 2019, 11:49

Куди поїхати з дитиною? Якими мають бути умови відпочинку, щоб він приніс користь малюкам? Дбайливі батьки почали замислюватися над цими питаннями ще задовго до початку канікул. Можливо, розмова з Петером Реббе — лікувальним педагогом, музичним терапевтом — допоможе новими очима подивитися на те, що давно відомо усім.
 

— Навчання у школі добігає кінця, наступає час відпусток. Чи могли б Ви щось порадити батькам, — як краще провести літо, щоб для дитини воно стало справжнім відпочинком?

— Найліпше, якщо дитина влітку знаходиться у такій місцевості, де є можливість вільно взаємодіяти з різними стихіями — як от водою, піском, землею, повітрям…

— Важливий момент: як далеко ми їдемо відпочивати з маленькими дітьми? Добре, якби дитина могла пережити цей шлях. Що я маю на увазі? Якщо ви, скажімо, їдете машиною, частіше робіть зупинки, нехай ваша дитина побігає, пограється. У дорозі дитині потрібно більше пити, отже давайте їй багато води.

— Краще не змінювати щоліта місця вашого відпочинку. Діти завжди раді опинитися у вже знайомому їм середовищі, де вони минулого літа мали стільки усіляких переживань, — цьому місцю вони вже довіряють. Не бійтеся, що їм буде там нудно, адже цього року дитина дивитиметься на все вже зовсім іншими очима, аніж минулого.

 — Якими є особливості відпочинку з дітьми різного віку?

— Те, що я зараз говорив, стосувалося дітей віком до семи років. Малятам, які ще не дістали 3-4 років (коли вже час іти до дитячого садочку), поки що не потрібно ніяких канікул. А зовсім маленькі, ті, які ще не вміють ходити, і взагалі нічого не візьмуть від такої подорожі — для них ще стільки усього цікавого та незвіданого у їхньому найближчому, домашньому оточенні.

 — Але ж, коли ти мешкаєш у великому місті, то все ж хочеться вивезти малюка ближче до природи…

— Тоді подбайте про те, щоб немовляті було там затишно і безпечно, підійдіть до справи з усією серйозністю. Учора я тут, у Києві, спостерігав чудову картину — мама з колискою стояла біля фонтану. Дитя спало, і вода, що приємно дзюркотіла й переливалася, здавалося, заколисувала його. У мене виникло відчуття, що дитина добре почувала себе у цій атмосфері.

Та вернімося до більш старших дітей — від трьох-чотирьох років. Дайте їм влітку можливість переживати життя не лише на площині — всюди можна знайти місця з різноманітним рельєфом, як от пагорби, урочища, печери і т.д. А якщо поблизу місця вашого відпочинку є струмок, то діти гратимуться біля нього з ранку до вечора. Їм це ніколи не набридає, адже струмок весь час у русі. Зі старшенькими дітьми можна збудувати що-небудь, ну, скажімо, млина. А ще можна вирізати різні човники, вітрильники. Втім, дітям подобається і просто закидати у струмок палицю і дивитися, як та пливе за течією. Вони охоче спостерігають, повністю віддаючись своїм спостереженням. Вода — стихія рівноваги. Там, де чогось надміру, вона діятиме доти, доки знову не встановиться рівновага. Як ось пісок не березі — вода завжди вирівнює його поверхню.

З іншого боку, не менш важливо, щоб діти взаємодіяли також і з землею — викопували нори, печери, споруджували різні будівлі, тобто те, що залишається стояти. Якщо є пісок, з нього теж можна щось зліпити чи побудувати. На піску виходять чудові відбитки рук, ніг або й усього тіла. Ще можна зобразити орла: лягти на пісок і помахати розведеними руками. Або закопати в пісок один одного, щоб лише голова стирчала. Це чудово, коли поруч вода, адже земля та пісок швидко висихають. У взаємодії з землею ми створюємо форму. Тим часом як вода, діючи на форму, постійно щось вивільняє з неї. Дитині потрібне і те, й інше: створення форми та звільнення від неї.

— Діти 3-4 класу і старші прагнуть розмаїття переживань — їм хочеться пригод, мандрівок. У той же час вони охоче проводять канікули у вже знайомому їм місці. Що можна з ними робити?

— Розширювати коло відомого, відходячи все далі й далі, досліджуючи все більше прилеглих територій. Для дітей цього віку немає нічого кращого, ніж вирушити в похід з рюкзаками, заздалегідь усе детально продумавши. А потім на привалі поласувати тим, що захопили з дому.

 — А як бути з ритмом дня? На відпочинку важко зберегти його таким, яким він був удома. Як це впливає на дитину?

— Коли ви з дітьми проводите канікули десь далеко від дому, важливо, щоб і ритм дня відрізнявся там від звичного домашнього. Це дозволяє відволіктися від повсякдення і справді відпочити. На канікулах повинен бути свій особливий ритм дня. Але, певна річ, що і тут слід дотримуватися порядку, відповідного віковим та індивідуальним потребам дитини.

На відпочинку дітям потрібна увага батьків. Краще залишити вдома усі свої турботи, думки про роботу, щоденні обов’язки. Старайтеся жити так, щоб забути про час. Діти б залюбки тільки так і жили, однак не забувайте і про встановлений вами на період канікул ритм дня. Чудово, якщо у вас буде якась особлива, призначена спеціально для цього часу історія, яку б ви розповідали дітям щовечора з продовженням. Можна придумати якийсь особливий спосіб приготування їжі — скажімо, розвести вогонь і запекти у ньому щось. Це повертає нас до пра-елементів.

 — Часто батьки відвозять дітей до бабусі в село, а самі усе літо займаються своїми справами. Що Ви скажете про такий вид відпочинку?

— Якщо діти постійно їздять до своєї бабусі, то це та сама ситуація зі знайомим місцем, про яку я вже говорив. У бабусі завжди все по-іншому, ніж удома, — і не забувайте, будь ласка, що існують ще й дідусі!

Вперше опубліковано в газеті “Дитина” №5-6, 2002 г.



Читайте також