Коли в 1922 році Рудольф Штайнер зрозумів, що потреба дітей у фізичному вихованні не може бути повністю задоволена за допомогою евритмії, перед Ботмером постало питання, чи може він займатися гімнастикою в школі.
Тоді перед ним було поставлено завдання розробити рухи, які б підтримували підростаючу дитину та молодь у їхньому прагненні до власного дорослого життя. Коли Ботмер звертався за порадою до Рудольфа Штайнера, то часто отримував у відповідь лише слово: «Радійте!».

Потім він придумав ряд вправ, які підійшли б для різного віку.
У перші роки навчання в школі дітям не потрібна якась особлива гімнастика,  ігри класного керівника стануть основою для дітей разом з евритмією, розпочатою вже в першому класі.
Для третього класу Ботмер розробив хороводи, де діти мали прийти із “зовнішнього світу”, знайти один одного та разом побудувати будинок. (Картина для оволодіння  фізичним тілом).
У четвертому класі хоровод змінюється  і стає важливо вже познайомитися з собою;  там говорять: я стою, я ходжу, я стрибаю, скочив на стіну, злетів на башню…

До періоду статєвого созрівання (або пубертату)

У п’ятому класі класичне грецьке п’ятиборство знаходиться в центрі з дисциплінами бігу, стрибків, боротьби, диска і списа.

Шостий клас має тему геометрії та Римської імперії, що в контексті гімнастики означає порядок, акуратність та дисципліну. Вправа «трикутник» входить у гру, а також палиці як допоміжні засоби.
У сьомому класі вступає великий ритм, а отже, починає застосовуватися та частина, яка у нас найчастіше асоціюється з гімнастикою Ботмера.

Період пубертату.

Вправи, які тут застосовуються, в першу чергу спрямовані на молодих людей, які досягли статевого дозрівання, які зараз явно починають змінюватися в бік своєї статі.

Хлопчики виходять на “фінішну пряму” і в той же час у них починають сильно рости кінцівки. Вони починають втрачати поставу і схильні ставати млявими, в той же час у них є схильність ставати сильнішими м’язово. Дівчатка в цьому віці теж сильно розвиваються. Вони більше розвиваються навколо стегон і грудей. Вони раптом стають жінками, на відміну від хлопчиків, які ще не стають чоловіками. У цьому віці також очевидно, що дівчатка переростають хлопчиків і нерідко можна побачити дівчаток разом з хлопчиками, які на кілька років старше.
В цілому можна сказати, що хлопчики розвиваються навколо плечей і кінцівок, а дівчатка – навколо грудей і стегон.

В антропософії говориться про земну зрілість молоді. У цей час Ботмер вводить вправи, де молоді люди повинні  падати і за допомогою ритму і дотепності знову вставати. Він також розробив кілька вправ, де використовував різні варіанти рухів для дівчаток і хлопчиків. Вправи для цього віку включають в себе: вдавлений трикутник, падіння в простір, падіння у точку, кругові петлі (sideways circling) і занурення (Sturtz).
Після пубертату. Коли статеве дозрівання пройшло, Ботмер виділяє вправи на ходьбу: ходьбу у вертикальній, горизонтальній і сагітальній площинах. Крім того, існують також вправи на трансформацію у висоту і в ширину, а також спрямовані вправи, такі як диск, спис, хвиля і рух до мети.
На останньому році занять (11 чи 12-й клас) молоді люди повинні бути готові вийти у світ самостійним шляхом, і тоді Ботмер вводить дві чисто медитативні вправи: купол і вправа з виміром (хрест), обидві з яких мають релігійний характер. Ботмер також був учителем релігії у вальдорфській школі, і це може бути помітно в багатьох вправах. Можна сказати, що Ботмер хотів показати, що вільна, чесна людина повинна бути абсолютно відкрита світу, і цими вправами він хотів залишити молодь духовно вільною та душевно чистою на все доросле життя.

 Приклади уроків ботмерівскої гімнастики в школі можна подивитися за посиланням

і ще тут.

Трохи про засновників:

Фріц фон Ботмер
Народившись в 1883 році в дворянській родині, у віці 12 років став пажем при баварському дворі. Його батько, дід та інші предки служили в королівському лейб-полку, а тому Фріц також отримав військову офіцерську підготовку. Характерові молодого Фріца фон Ботмера були притаманні дві якості:

  • сила волі і бажання подолати в собі всю інерцію і слабкість, а також
  • вихована радість і відповідальність за благополуччя своїх солдатів.

Брав участь у Першій світовій війні і двічі був поранений, а після другого разу залишив офіцерську кар’єру після закінчення війни.
Його мати вже контактувала з Рудольфом Штайнером і теософією, як тоді називали духовну науку. Тому Фріц був добре знайомий з антропософією і сам мав кілька бесід з Рудольфом Штайнером. 16 січня 1921 року, мабуть, можна охарактеризувати як переломний момент у його житті. Після тривалої перерви він прослухав лекцію Рудольфа Штайнера, в якій зрозумів, що у вальдорфській школі є духовне життя, якого йому не вистачало в інших навчальних закладах.

Ботмер також був головуючим колегії першої Вальдорфської школи у Штутгарті, який офіційно закрив її, коли нацисти заборонили існування закладів антропософської педагогіки у 1938 році. Це вразило його дуже сильно, і він помер від важкої хвороби у 1941 році.
Вправи Ботмера потім були майже забуті на довгі роки, поки Гретль Краузе (учениця Ботмера) і невістка Ботмера Альхайдіс фон Ботмер не почали тренування Ботмера в Штутгарті в 1966 році.

Гретль Краузе
Гретль була ученицею Ботмера в Штутгарті, і там познайомилася з гімнастикою Ботмера яка підтримувала її життя протягом багатьох років, оскільки вона вела згасаюче існування після закінчення війни. Вона приїхала до Швеції та скандинавських країн у 1966 році і до своєї смерті у 1991 році двічі на рік проводила курси, переважно в Ярні та Стокгольмі. Таким чином, саме вона мала найбільший вплив на скандинавський імпульс Ботмерської гімнастики.

Вона також обережно вказала на важливість спільного перенесення імпульсу, щоб мати можливість утримувати вправи вільними від індивідуальних особливостей. Це означало, що ми в Асоціації оботмерівської гімнастики Скандинавії маємо дещо особливе ставлення до імпульсу. Зазвичай вправи виконуємо разом і бажано по колу. Це означає, що ми виявили, що вправи можна виконувати в каноні, і що ви можете поєднувати різні вправи в гарні комплекси, і це допомагає також знайти спільний ритм і вільне глибоке дихання.

(підготував Горан Петерссон, вчитель Ботмер гімнастики в Швеції протягом більше 35 років)

 

Читати ще