Педагогіка завжди тісно пов’язана з іншими сферами життя, зокрема з економікою та виробництвом. Адже вони формують те оточення, в якому живуть діти.

Антропософія, яка є основою вальдорфської педагогіки, дала початок для розвитку багатьох інших практичних ініціатив, у тому числі й у вищеназваних сферах. Одним з таких напрямків є біодинамічне сільське господарство. Сьогодні ми пропонуємо Вам роботу людей, які намагаються працювати за цим методом в Україні. З цього номера ми починаємо публікувати сільсько-господарський календар, складений з урахуванням біодинамічних законів розвитку рослин киянином Миколою Дмитрієвим. Впродовж 2004 року у кожному номері публікувався календар на наступні два місяці. Нам здається важливим відображати саме вітчизняну ситуацію розвитку окремих антропософських напрямків – ми намагаємося давати якнайменше перекладів і надаємо перевагу «своїм» авторам. Саме тому подання нової теми ми починаємо не з відомих, занальновизнаних іноземних матеріалів, а з вітчизняного, нехай і експериментального, дослідження.

Спокуса миттєвого збагачення, за умови лише економічного пріоритету із однобічним сприйняттям законів Природи, дедалі більше схиляє суспільство до індустріальних технологій в усіх сферах діяльності, в тому числі й у сільському господарстві. Останні поглинають традиційні біологічні технології, виснажуючи життєдайний потенціал Землі-годувальниці та створюючи у навколишньому середовищі незворотні пустелі.

Ситуація настільки ускладнилась, що навіть біологічні технології вже неспроможні відроджувати землю та надавати сільськогосподарським продуктам достатньо життєдайного потенціалу, який так потрібен людині, особливо в умовах деградаційних процесів у навколишньому середовищі. На основі дефіциту імунних сил з’являються нові захворювання.

Засновник антропософії Рудольф Штайнер віднайшов шлях до глобального (матеріального та духовного) розуміння законів Природи. На з’їзді фермерів Європи (з 7 по 16 червня 1924 року) він запропонував новий принцип ведення сільського господарства, який дістав назву «біологічно-динамічне сільське господарство».

Біо-динамія — це духовнонаукове сприйняття Природи, це шлях до розуміння рослинного світу як живої істоти з її матеріальною (біологічною) та життєдайною (динамічною) сутністю. Життєдайність у рослині має свої витоки в Космосі, проявляючись на землі як імунітет і формоутворення.

Важливо зазначити, що життєдайні сили рослини є однієї природи з людським здоров’ям, імунітетом та формоутворенням. Ці сили необхідні людині також для здобуття душевного здоров’я та зміцнення духовних сил. Взагалі, важливим джерелом життєдайного потенціалу для людини є їжа та навколишнє середовище. У зв’язку з втратою життєдайних сил у сільгосппродуктах, існує необхідність знайти шлях до їх відновлення. На це й спрямоване біодинамічне сільське господарство.

Фермери-піонери ідеї біодинамічного спрямування перетворили свої господарства у науково-дослідні. Найвідоміші з них — Еренфрід Пфайффер, Марія і Маттіас Тун та інші, які дали життя ідеям Штайнера та довели науковцям і фермерам світу переваги біодинамічного способу ведення сільського господарства перед загальноприйнятим у сенсі відродження землі та надання сільгоспродуктам життєдайного (біодинамічного) потенціалу. Одночасно почав широко розвиватися органічний рух фермерів Європи та Америки, як у приватному порядку, так і на рівні Урядів Держав. У 1972 році була створена Міжнародна федерація рухів екологічно узгодженого сільського господарства (International Federation of Organic Agriculture Movements, скорочено IFOAM, www.ifoam.org), яка на сьогодні об’єднує понад 750 організацій з більше ніж 100 країн світу, до яких входять численні і не дуже групи сільськогосподарських, переробних та тих, що обслуговують агропромисловий комплекс підприємств та організацій. Стандарти IFOAM категорично не допускають застосування штучно синтезованих пестицидів та агро-хімікатів (включаючи добрива та ветеринарні препарати), а також генетично модифікованих організмів під час виробництва екологічно узгоджених харчових продуктів (organic foodstuff). У системі IFOAM особливе місце займає біодинамічне сільське господарство, за вимогами якого якість продуктів, а також показник оздоровлення землі та навколишнього середовища є найвищими. Сьогодні майже всі країни світу, окрім країн СНД, активно розвивають біодинамічні методи на рівні державної підтримки, але попит на сільськогосподарські продукти такої якості набагато перевищує обсяги їх вирощування.

А в Україні, на жаль, досьогодні ще немає й визначення, що таке біологічна, тим більше біодинамічна якість, немає також регламенту на екологічно узгоджені методи вирощування сільгосппродуктів та на технологію їх переробки. Усі назви вітчизняних харчових продуктів із застосуванням слів «біо», або «еко», мають лише рекламний зміст.

Біодинамічні методи значно відрізняються від загальноприйнятих:

•  Господарство повинно бути цільним самодостатнім організмом.
• При виробництві якісної продукції першочергово звертають увагу на оздоровлення землі, а потім на способи оздоровлення рослин.
• Повна заборона застосування штучно синтезованих добрив та препаратів для боротьби зі шкідниками, а також генно модифікованих організмів.
•  Використання біодинамічних препаратів і методів у боротьбі з бур.янами й шкідниками.
• Виготовлення біодинамічного компосту, як головного постачальника органічних елементів для рослини.
• Використання біодинамічного календаря є запорукою успішного ведення сільськогосподарських робіт.

Людина з досвідом ведення біодинамічного способу, спостерігаючи навколишнє середовище, намагається глибше вникати в життя рослин. На перший погляд рослини здаються звичайними «предметами» з приналежними їм формою та кольором.

Біодинамік за їх формами ще відчуває рух живого. Це живе існує не  відокремлено, а являє собою потік, що лине з Космосу, як бажання нескінченної любові до Землі і всіх її мешканців.

Ще здавна селяни узгоджували свої роботи з ритмами Космосу. Тоді вони мали пряме відчуття космічного впливу. З розвитком інтелекту людина втрачала властивості безпосереднього, тобто інстинктивного сприйняття життєдайних сил. Але досвід спостереження живого допомагає сучасній людині розвинути інтуїтивне бачення. Саме цю здатність розвиває у собі справжній біодинамік.

Марія й Маттіас Тун почали досліджувати вплив елементів нашої Сонячної системи (Сонця, Місяця і планет) та сузір’їв Зодіаку на характер розвитку рослин та на поведінку бджіл. Із 1964 року М.Тун публікує свої посівні календарі, де пропонує фермерам ритми і послідовність усього комплексу сільськогосподарських робіт, які сприяють оздоровленню господарства та отриманню більш здорових якісних продуктів. Усі пропозиції, наведені в її календарях проходили експериментальний досвід на її дослідних ділянках, які оброблялись за біодинамічними методами впродовж багатьох років.

Схематично представити вплив Космосу на рослини можна наступним чином: Розглянемо Всесвіт, у центрі якого перебуває Земля. Наша Сонячна система (з її планетами, Сонцем та Місяцем) займає опосередковане місце між Землею й сузір’ями Зодіаку і відіграє роль диригента або розподільника зоряних сил. У рослинах вони виявляються вітальними, або життєдайними силами, тобто силами формоутворення й імунітету. Сузір’я Зодіаку випромінюють стихії різного характеру, які можна поділити на основні чотири. Співвідношення Зодіакальних стихій і видів плодоутворення рослин і характеру збудження бджіл можна скласти у наступну таблицю:

Пропоную читачам свій авторський календар, зроблений за правилами складання біодинамічних календарів.

Загальні пояснення щодо користування календарем

Усі сільськогосподарські культури розподіляються на чотири групи за ознаками плодоутворення. В календарі ці групи позначають дні Кореня, дні Листка, дні Квітки та дні Плоду:

• Культури, плодом яких є підземна частина, складають групу Кореневих (картопля, морква, буряк, селера на корінь, петрушка на корінь, тощо). У дні Кореня виконують усі роботи на тій ділянці, де вирощують перелічені культури.
• Якщо плодом призначена бути наземна зелена частина у фазі перед цвітінням, ці рослини відносять до Листових культур (капуста, салат, петрушка на зелень, кріп на зелень, трави зеленого кормового конвеєру тощо). Роботи з цими культурами виконують у Листові дні протягом усього вегетаційного періоду, окрім збору врожаю тих культур, які призначені для будь-якого зберігання: сушіння, консервування, соління, квашення тощо. Скошений у Листові дні травостій швидко відростає і дає додатковий укіс або примушує частіше користуватися газонокосаркою.
• Квіти букетні, аромо-харчові та лікарські рослини входять до групи Квіткових культур (пряні трави, ромашка аптечна, троянда на пелюстки, рослини для біодинамічних препаратів, заготівля різдвяних ялинок тощо). Коли ми працюємо з рослинами в ці дні, букети та інша «квіткова» продукція набувають більш інтенсивної духмяності та довшого терміну зберігання. Обрізання квітів у ці дні підсилює бажання рослини до наступного цвітіння.
  Збір у Квіткові дні врожаю олійних культур покращує якість олії. Косіння газонів у цей період подовжує термін відростання отави.
• Культури в останній фазі свого розвитку . після цвітіння, коли утворюється насіння, складають групу Плодових:
  – городні: помідори, гарбузи, кавуни, дині, кабачки;
  – садові: яблуня, груша, вишня, ягідні й виноград;
  – лісові: глід, шипшина, горіх.

Весь комплекс робіт для цих культур буде найкращим у Плодові дні. У випадку збирання насіння цих культур для посіву більш підходять дні сузір’я Лева. В календарі такі дні позначені: «Плід/Насіння».
Пунктиром позначені несприятливі періоди, котрі виникають внаслідок сонячних, місячних та планетних затемнень, різких переорієнтацій взаємного їх розташування тощо, внаслідок чого утворюється тимчасовий хаос на вітальному рівні. У ці дні бажано уникати будь-якої роботи на землі.

Приклади робіт із конкретними культурами будуть наведені в описі робіт на наступні місяці.

Висхідний Місяць

Коли траєкторія Місяця з кожним днем змінює свій кут, сходячи від горизонту до зеніту, як Сонце навесні, Місяць називається Висхідним (або весняним). Цей період має властивості пробудження для насіння, дружних сходів, а також підвищує рух соків.

Висхідний Місяць сприятливий для сіяння, обрізки кущів і дерев з наміром стимулювання росту їх нових міцних пагонів, для нарізання щепи і щеплення дерев та кущів, косіння трав на зелений корм, заготівлі ділової деревини.

Низхідний Місяць

Коли траєкторія Місяця з кожним днем змінює свій кут, низходячи від зеніту до горизонту, як Сонце восени, Місяць називається Низхідним (або осіннім). У цей період знижується зовнішня надземна активність рослини. Вітальні сили концентруються в коріннях і ґрунтовому середовищі, де підвищується життєдіяльність мікроорганізмів, які відновлюють родючість ґрунту. Низхідний Місяць сприятливий для садіння саджанців розсади та цибулин, закладання компостів, культивації землі, заготівлі дров.

Молодий та Старіючий Місяць

У першій фазі Молодий Місяць насичується силами Сонця, дістаючи свого максимуму за 2 дні перед Повнею. Цей період впливає на водний рух Землі і пов.язаний із припливами і відпливами у водоймах та підземних порожнинах. Також маємо вплив на водний рух у ґрунті та рослинах. Але слід відзначити, що останнє стосується ґрунтів, у яких є мінеральні хімічні легкорозчинні речовини із числа міндобрив, пестицидів, гербіцидів тощо. У цих ґрунтах Молодик стимулює холодне іонічне життя. Там, де виконують роботи у цей період, зростає видимість прибутку маси врожаю за рахунок якості: продукти менш поживні, менш смачні, більш насичені водою, більші в об’ємі.

Значення вологості вапняних ґрунтів, які мають спрагу до води, також залежить від цього ритму. Чим більший показник вапняності занадто зволоженого ґрунту, чим більше він зораний, тим більшою буде залежність від фаз Місяця.

У деяких випадках можна скористатися властивостями Молодика. Наприклад, на глиняно-вапняних ґрунтах такі осінні роботи, як орання, культивування або сіяння може збільшити врожайність на 5-10%. З іншого боку, деякі рослини, чутливі до грибкових захворювань, будуть ще більше вражені хворобами при виконанні робіт у цей період.

Старіючий Місяць зменшує свій вплив на водно-мінеральні процеси Землі і повністю його втрачає за 2 дні перед Молодиком. Цей період більше відчувається на піщаних, легких, сухих, виснажених вітрами ґрунтах. У даному випадку роботи в цей період ведуть до зменшення маси продукту за рахунок деякого підвищення його життєдайності.

Перед Вами календар, за допомогою якого Ви можете практично оволодіти таємницями успішного землеробства впродовж цього року і реально підвищувати родючість Вашої землі, боротися із бур’янами, хворобами та шкідниками і вирощувати не тільки більший, але й якісніший урожай.

Впервые опубликовано в журнале “Дитина” №9-10, 2003 г.