Як уже було сказано, корова отримує своє життя, свою життєву силу від рослин. Цей принцип застосовується до всіх тварин, які через це називаються «гетеротрофами», що означає «організми, які підтримують своє життя за рахунок поїдання інших організмів». Але ж звідки рослини беруть своє власне життя? Рослини називаються «автотрофами», а це означає, що вони «годують самі себе». Звісно, це нас трішки вводить в оману, оскільки вони повинні брати своє життя не з самих себе, а з інших джерел.

У наш час люди дійшли до переконання, що рослини «живуть» за рахунок калію, фосфору та азоту так, як тварини живуть за рахунок рослин. Проте це помилкова думка. Тварини отримують своє життя від життя рослин. Проте саме по собі життя – це сила, і воно тісно пов’язане з фізичною матерією лише протягом обмеженого часу. Рослини не можуть брати «життя» з таких речовин як калій, фосфор і азот, оскільки ці речовини абсолютно мертві.

Звичайне спостереження дозволить побачити, що для рослин найважливішим є світло. Як і життя, світло це теж сила. Доки рослина зелена, вона поглинає світло напряму. Це було ґрунтовно досліджено. Відомо, що рослини поглинають світло за допомогою зеленого пігменту, який називається «хлорофіл». Так вони здатні виробляти вуглеводи з води, а вуглекислий газ із повітря. Вуглеводи – це речовини, з яких формуються рослинні організми, і в них діє життя. Проте щойно світло зникає, рослина одразу припиняє виробляти вуглеводи. Таким чином, життя походить із сонячного світла. Інакше кажучи,

Життя – це трансформоване світло

При цьому, коли світло падає на щось мертве, наприклад камінь, воно перетворюється на тепло. Проте, якщо світло падає на лист, воно перетворюється на життя.

Питання полягає в тому, чому згадані вище мінерали є важливими у якості добрив? Життя – це найуніверсальніша сила, яка тільки існує. Через це вона потребує для зв’язку різні речовини або носії. Вода є одним із основних носіїв життя. Проте «жива вода» – це зовсім інше. В античні часи люди чітко розрізняли звичайну і живу воду. Наприклад, рослинний сік, який є живим, або досі живим, містить в собі калій, оскільки цей елемент «належить» воді у кожній її властивості. Вода оживляється у вуглеводах, які виробляє рослина. Назва «вуглеводи» означає «сполуки вуглецю і води», і це влучно передає їх суть.

Рослини потребують фосфору, як і калію, як допомогу в роботі з цими речовинами. Фосфор не стає частиною живого вуглеводу, проте без нього рослина не може виробляти вуглеводи і справлятися з власним вуглеводним обміном. Те саме стосується і азоту, і білка. (Білок – це речовина, яка містить азот і вуглеводи). Достеменно відомо, що жодна рослина не складається з одних лише вуглеводів. Їй необхідна невелика кількість білка. Проте, білки здобувають істинне значення лише стосовно тварин і людей. Деякі рослини здатні поглинати азот із повітря і можуть слугувати у якості зеленого добрива (сидерату). В інших випадках у якості добрив потрібно використовувати продукти життєдіяльності тварин, оскільки вони містять азот в органічній формі.

Рослини здатні поглинати велику кількість води, якщо їм забезпечена достатня кількість калійних солей. Однак, це не призводить до збільшення рівня життєдайної сили в рослині. Це лише мертва вода, яку рослина поглинає разом з калієм. Життя – це сила і, на відміну від води, силу неможливо оцінити одиницями вимірювання ваги. Проте люди вважають, що більша кількість їжі також означає більшу харчову цінність. Те саме стосується азоту. Джерелом органічного азоту може бути гній. Завдяки цьому підтримується життєвий цикл. Мінеральні добрива містять азот у формі нітратів. Вони легкорозчинні і через це легко поглинаються рослиною. Насправді ж рослину силою змушують їх поглинати, а це може призвести до утворення залишків нітратів. Ці залишки створюють великі проблеми, оскільки вони перетворюються на нітрозаміни, які є токсичними і викликають рак. Таким чином розчинна властивість цих речовин змушує рослину їх поглинати. Інша річ, коли рослина може переробити і трансформувати їх правильним чином для свого метаболізму.

До речі, гній зі хліва, який неправильно зберігають чи переробляють, може бути настільки ж поганим і навіть гіршим, ніж мінеральні добрива.

Таким чином, добрива і гній лише надають рослині інструменти чи засоби для творіння життя зі світла. Рослини не здатні брати з них саме життя. Проте добрива ефективніші тоді, коли вони більш живі, тобто чим вони більш органічні.

Існують шляхи «удобрення» із зовсім іншої точки зору, а саме через світло та власне життя. Такий підхід фермери застосовують у біодинамічному господарстві. Цей метод представив Рудольф Штайнер. Біодинамічна продукція продається під торговою маркою Demeter. Фермери, які сповідують цей метод, визнають той факт, що ріст рослини залежить не лише від сонячного світла, а й від цілого космосу. Завдяки глибинному розумінню окремих космічних рушійних сил, які ми безперечно можемо осягнути в наш час, можна симулювати рослини таким чином, щоб вони вбирали ці сили через використання відповідних органічних препаратів. Це посилить їх істинну життєву якість. Ми можемо спостерігати ефект, який досягається при застосуванні цих препаратів. При цьому покращується не лише стан рослин, а й здоров’я тварин, а також смак продуктів.

За останні десятиліття повністю змінилася ситуація з їжею, оскільки врожайність на акр землі надзвичайно виросла. Це відбулося завдяки методам інтенсивного господарства. З’явилася можливість розвивати такі різновиди рослин і тварин, які дають більшу кількість продукції. Селекція є одностороннім процесом виведення сортів і порід, і основною її метою є максимальне збільшення показників врожайності. При цьому є прагнення до оцінювання показників, які легко виміряти, як-от вміст клейковини та крохмалю, хлібопекарська якість тощо. Тут не беруться до уваги такі показники, як життя, а також не враховуються дані з довгострокових дослідів у сфері харчування, наприклад як у випадку з молоком, які можуть надати важливу інформацію про справжню цінність їжі.

Важливо усвідомити, що селекція вимагає високих показників, які дуже швидко вичерпуються. І тоді доводиться купувати нове насіння. Це стосується як картоплі, так і інших рослин, і навіть тварин. Насправді це означає, що їх репродуктивний потенціал виснажується. Життєва сила в них недостатньо міцна, щоб відтворити нову рослину. Старі сорти зернових були невибагливі та стійкі. Нові сорти, виведені в процесі селекції, залежні від мінеральних добрив і агрохімікатів для «захисту» рослин, щоб взагалі бути здатними вижити. Нові сорти навіть випробовуються на полях з мінеральними добривами. Ті рослини, які їх не сприймають, знищуються. У цьому є ідеальна логіка, оскільки саме мінеральні добрива спонукають селекційно виведені сорти давати такі високі врожаї, проте це зовсім не біологічний стиль мислення.

Отже, селекція та мінеральні добрива, між собою нерозривно пов’язані. Максимальна врожайність вимагає відповідних «інструментів», як-от застосування азоту, фосфору та калію, які ми раніше згадували. Рослини, які ще не адаптовані до високих показників, проте які живуть в гармонії зі своїм оточенням, не потребують цих мінеральних добрив, оскільки жива рілля з рясним покривом різноманітних рослин сама створює гармонійний баланс.

Те саме стосується і селекційних порід великої рогатої худоби, свиней, курей-несучок та інших живих «виробників». Вони залежні від спеціальних кормів. Високі надої сучасної корови з великим вим’ям, яка дає по 20 – 25 літрів молока двічі на день можна досягти лише годуючи тварину концентрованими кормами. Абсолютно неможливо сказати, звідки береться «концентрована сила» цих кормів. Інформація стосовно калорій, джоулів, білків, вітамінів, вмісту мінералів говорить нам так само мало як і написи на картонному пакóванні від молока про справжню життєву силу та якість речовин, які містяться в продукті. Певною мірою ці дані необхідні, проте вони спотворюють суть. По суті, це майже те саме, якби ми сприймали музичний твір лише за гучністю звуку.

Корові, яка дає таку кількість молока, очевидно, потрібно більше кальцію. Хоча, насправді, джерело кальцію має велике значення. Декілька років тому люди не вагаючись протягом багатьох років давали коровам кісткове борошно разом з білком, яке також «необхідне» тваринам, і все це було взято з мертвих тварин. Той факт, що велика рогата худоба є повністю травоїдною ігнорувався. Вигодовування тваринними продуктами власного походження було абсолютно протиприроднім. По суті, тварин змусили стати канібалами. Такий тип раціону демонструє, що люди повністю втратили відчуття природніх потреб створінь. Він ґрунтується на виключно матеріалістичному мисленні, при якому значення мають лише фізичні речовини. При цьому якістю нехтують на користь кількості. Такі харчові добавки остаточно відмінили з 1988 по 1990 роки у різних країнах, коли виник коров’ячий сказ (губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби, ГЕВРХ), при якому відбувається руйнування головного мозку тварини. Хоча доречніше було б говорити про «людський сказ», оскільки хворобу спровокувало людське безумство. І це безумство полягало в тому, що до тварин і рослин ставилися як до виробників на зразок хімічного заводу. Через це з ними і поводилися як з промисловими хімічними продуктами. До корови ставилися як до пробірки. Їй не вистачає кальцію та білка. Як в органічній хімії в неї це вкачують. І неважливо, звідки беруться ці речовини. Це насправді божевілля. І це призвело не лише до матеріальних втрат, які неможливо встановити, а й до надзвичайних страждань людей і тварин. І настав час, коли пора усвідомити, що це була не просто виробнича травма, а серйозна помилка у людському мисленні і ставленні до природи й життя. Очевидно, що ми втратили наші вроджені інстинкти про природу, проте натомість ми повинні замінити їх знаннями про взаємозв’язки, які існують в природі.

Надалі будуть наводитися ще більше прикладів, які стануть доказами того, що найбільше значення мають не короткострокові і найбільш очевидні проблеми, пов’язані з неправильним та невідповідним харчуванням, а саме довгострокові ефекти, які впливають на життя в цілому. Справжнє розуміння не може прийти через вивчення все менших часток, таких як пріони, активні речовини, гени тощо, а лише через розуміння суті та значення життя та живлення.

До речі, 13 січня 1923 року Рудольф Штайнер дав лекцію, у якій він вказав на те, що буде, якщо, наприклад, вола годувати м’ясом. У нього в організмі будуть «вироблятися шкідливі речовини», які «потраплять в мозок і у вола почнеться сказ». Саме це і є явищем коров’ячого сказу.

Придбати книжку «Що ми насправді їмо. Практичні аспекти здорового харчування».