Така традиція є спільною і для України, і для всіх пострадянських держав. Особливо сильно вона відчувається в освітній системі. Прагнення змінити ситуацію і об’єднує вальдорфські ініціативи цих країн. Але щоб змінювати, треба знати ідеал. Нижче подано один з варіантів структури школи, що наближається до ідеального. 

Статут

Статут подібний до людського скелету. У звичайному житті його не відчувають (якщо це відбувається, то людина почуває себе дискомфортно). Людина з більшим задоволенням відчуває силу своїх м’язів і тепло крові. Так само і шкільне життя будується мудро і повно­цінно лише за умови, що натхнення, тепло і сила роботи струмують через учителів, а вся бюрократія, тобто скелет, не є перешкодою у цій роботі.

Деякий час школа може працювати і без статуту, якщо всі вчителі захоплені своєю працею і сповнені доброї волі. Але ще не існувало жодної школи в світі, в якій би ця с итуація тривала досить довго. І тому від самого початку створення школи варто було б прийняти чіткий і ясний статут шкільного устрою, щоб на момент появи в школі перших проблем він став тим міцним скелетом. Ще раз підкреслюю, що добре продуманий статут не шкодить живій і сповненій ентузіазму педагогічній роботі вчителів, навпаки, саме тоді він і не відчувається, відступаючи на другий план.

Розподіл видів діяльності,
відповідальності та правомочності прийнятих рішень
у штайнерівській школі

Основна ідея тут полягає в тому, що нести на собі відповідальність і приймати всі необхідні рішення в певній сфері діяльності повинен той, хто на практиці здійснює цю діяльність. Практично це означає, що у всіх (з різними варіаціями, звичайно) штайнерівських школах за педагогічне керування школою і педагогічну роботу в ній відповідальність несе лише педагогічна колегія, а за господарську роботу – лише господарча колегія. Ці дві колегії тісно взаємопов’я­зані у своїй роботі, і про це мова йтиме далі.

У тричленній будові суспільного організму крім духовної (у даному випадку педагогічної) і господарської сфер існує ще й правова. У школі вона не потребує спеціального оформлення у вигляді відокремленої адміністрації. Ця сфера однаково реалізується всіма співробітниками школи у процесі їх спільної діяльності: і господарською, і педагогічною колегіями. В країнах, де за забезпечення штайнерівських шкіл відповідає держава (наприклад, у Фінляндії), роль господарчої колегії як господарського органу знижується, а як правового – посилюється.

Господарська і правова діяльність певною мірою є другорядною для основної мети існування школи, і у штайнерівських школах різних країн існують різні варіанти її реалізації. Але оскільки школа – це перш за все організація, яка діє у духовній сфері, то тут особливо важливо зберегти «педагогічний суверенітет» педагогічної колегії. Решта видів діяльності, навіть якщо вони є достатньо незалежними, підкоряються педагогіці.

Іншими словами, за всі рішення, пов’язані з педагогікою і педагогічним керівництвом, відповідальність несе педагогічна колегія.

Склад педагогічної колегії 

Хто може стати членом педагогічної колегії? До її складу можуть входити лише вчителі й особи, які безпосередньо працюють з дітьми (наприклад, шкільний лікар, за умови, що в нього є достатня підготовка в галузі штайнерівської педагогіки), і ніхто крім них.

Входження до складу педагогічної колегії передбачає також бажання працюючих у школі вчителів взяти на себе повну відповідальність за школу. Педагогічна колегія в загальній структурі школи і є тим чиновником, що несе відповідальність за керівництво шкільним життям так само, як у традиційній школі – директор. Тому за кожне рішення педагогічної колегії повну відповідальність несуть всі її члени. Саме тому вступ до педагогічної колегії повинен бути абсолютно усвідомленим кроком. Звичайно, ідеальною ситуація є в тому випадку, коли всі вчителі, що працюють у школі, входять до педагогічної колегії. В деяких молодих школах це іноді можливо здійснити на практиці. Загальним принципом завжди залишається те, щоб до педагогічної колегії входило якомога більше вчителів. Мова в жодному випадку не йде про те, щоб правосильна приймати рішення педагогічна колегія являла собою певну елітарну групу в той час як більшість педагогів займали б позицію пасивних спостерігачів, що не беруть участі в прийнятті рішень.

Діяльність педагогічної колегії та способи прийняття рішень

Правила діяльності педагогічної колегії слід було б складати таким чином, щоб колегія навіть в найнесприятливішій ситуації діяла демократично, у кращому, ідеальному випадку – колегіально. Адже саме в цій сфері сьогодні виявляються людські здібності, притаманні сучасності. Постійно вести чисто колегіальну педагогічну роботу не здатна жодна педагогічна колегія, демократично ж працювати здатна майже кожна.

Демократичне прийняття рішень означає насамперед те, що педагогічна колегія буває змушена виносити деякі питання на голосування.

Далі, в правилах має бути чітко закріплено те, що члени педагогічної колегії повинні підкорятися прийнятому рішенню навіть тоді, коли вони голосували проти. Цей принцип є само собою зрозумілим у всіх демократично діючих організаціях. Якщо когось із вчителів він не задовольняє, то єдиним виходом для такого вчителя є піти з педагогічної колегії або зі школи. Іншої можливості протистояти вже прийнятому рішенню не існує. Все вищесказане може збентежити тим, що воно не відповідає ідеалу роботи педагогічної колегії. Однак такий демократичний спосіб роботи є «рятівним жилетом» у тому випадку, коли реальні люди падають зі своєї ідеальної висоти і стають звичайними людьми.

Власним способом діяльності, до якого педагогічна колегія буде постійно і свідомо прагнути, є колегіальний вид роботи. Це означає, що рішення повинні були б прийматися одноголосно, без проведення голосування.

Таке прийняття рішень означає насамперед те, що кожний член колегії докладе зусиль, аби піднятися до рівня, до якого сьогодні вже здатна піднятися свідомість сучасної людини. Це рівень звільненого від суб’єктивних почуттів свідо­мого мислення. Засідання пе­дагогічної колегії повинні бути за силою внутрішнього настрою настільки «святими», щоб кожен педагог міг свідомо поставити перед собою вимогу: «Протя­гом цих годин роботи я відме­жуюся від своїх суб’єктивних відчуттів. Я не стверджую, що хтось із колег мені особисто ближчий, ніж інший. Я не обра­жуся, якщо буду змушений виз­нати, що в якомусь питанні можу бути неправий. Я нама­гатимуся зробити все можли­ве, щоб свідомо знайти най­реаль­нішу і найправильнішу відповідь на усі питання, що виникають».

У вирішенні кожного питан­ня існує одна-єдина правильна відповідь. Вона не є останньою і вічною істиною, але в даний момент і в даному місці є най­кращим з усіх можливих рішень.

Хто мав можливість пережи­ти це реальне зусилля педаго­гічної колегії, спрямоване на пошук оптимального рішення, яке потім, в результаті хай навіть дуже складного шляху, одноголосно було знайдено, той розуміє, яку силу ясності й бадьорості в шкільне життя вно­сить діяльність такої колегії. І це є не фантазією, а жорсто­кою реальністю. Штайнер гово­рив про те, що педагогічна ко­легія і є тою «чашею, в яку схо­дить дух самої педагогіки», і ще він говорив про те, що педагогічна колегія – це серце школи, від роботи якого залежить її здорове життя.

Відповідальність педагогічної колегії

Педагогічна колегія повин­на бути в будь-який момент по­вністю поінформованою про все, що відбувається в школі, і готовою активно втрутитися, якщо в цьому виникне потре­ба. Це необхідно навіть у тих видах діяльності, в яких правочинність прийняття рішень ле­жить на інших органах шкільно­го управління.

Педагогічна колегія скла­дає навчальний план школи і вирішує все, що пов’язано зі складанням щорічних навчаль­них програм. Вона відповідає за реалізацію навчальних планів. Іншими словами, колегія відпо­відає за педагогіку – від основ­них завдань до дрібниць.

Педагогічна колегія прий­має на роботу і звільняє вчи­телів. Прийом на роботу, природно, вважаєть­ся господарським питанням. Тому педагогічна колегія не може самостійно відкрити посади, але вона може звернутися з проханням про це до господарчої колегії. Шкільні кош­ти – це та реальність, за вико­ристання якої несе відпові­дальність господарча колегія. Але розподіл цих коштів зат­верджується педагогічною ко­легією. І якщо, нарешті, посада відкривається, то педа­гогічна колегія самостійно приймає на роботу нового пе­дагога.

Педагогічна колегія пред­ставляє школу у всіх педагогіч­них та педагогічно-адміністра­тивних питаннях. І саме тому необхідно бути особливо пун­ктуальним у дотриманні існую­чих правил щодо цього питан­ня: завжди, коли школа повин­на, наприклад, зустрічатися з урядовцями, на цій зустрічі мають бути присутні представ­ники господарчої і педагогічної колегій.

Педагогічна колегія відпо­відає за всі питання, пов’язані з учнями. Деякі дисциплінарні заходи є настільки сильними, що питання про необхідність їх застосування має бути винесе­но вчителем на педагогічну ко­легію. Наприклад, такими за­ходами є виключення зі шко­ли, зокрема й тимчасові. В житті часто виникають ситуації, коли сам учитель відчуває, що потребує допомоги у ви­рішенні проблем у навчанні і вихованні. Тоді така проблема виносить­ся на обговорення педагогічної колегії. І практика показує, що це – справді кваліфікований спосіб вирішення питань.

Хоча окремий педагог має дуже велику свободу, яку слід свідомо поважати й цінувати, та все-таки саме педагогічна колегія несе відповідальність за те, щоб жоден з педагогів у ро­боті не суперечив проголоше­ним педагогічним принципам. Тому традиційно на щотижне­вих засіданнях колегії всі вчи­телі по черзі розповідають про навчання в своєму класі. Такий спосіб роботи контролює ситу­ацію, хоча насправді в ньому закладена якість, протилежна контролю. У процесі такої ро­боти ідеї окремих педагогів пе­редаються у розпорядження всієї колегії, і таким чином її свідомість розширюється.

В педагогічній колегії існує обов’язок не розголошувати змісту спільних обговорень стороннім особам. І це зро­зуміло, оскільки таким чином охороняються права учнів та їх родин. Це питання професійної таємниці дуже важливе. До відома оточуючих доводяться лише остаточні рішення, і прак­тика доводить необхідність та­кого принципу.

Якщо члени пе­дагогічної колегії не довіряти­муть своїм колегам (наприклад, сумніваючись у тому, що хтось із колег не буде розповідати й обговорювати процес прийнят­тя із рішень), то плідна праця педагогічної колегії буде пору­шена. В деяких штайнерівських школах цьому питанню надаєть­ся великого значення, – якщо вчи­тель розголошує внутрішній зміст засідань педагогічної ко­легії, то це може стати навіть причиною його звільнення.

Освіта вчителів

Вчитель ніколи не може ста­ти «кваліфікованим» або «дос­коналим». До обов’язків педа­гогічної колегії входить постійна самоосвіта, це стосується і осо­бистої відповідальності окре­мих педагогів. На практиці це може втілитися, наприклад, у таких формах роботи. На що­тижневих засіданнях колегії ча­стина часу відводиться на «пе­дагогічну» роботу. Традиційно засідання розпочинається зі спільних занять мистецтвом. Після цього, наприклад, мож­на розглянути чиюсь педаго­гічну роботу або спільно об­говорити якесь педагогічне питання.

Побудована таким чином праця безпосередньо пов’язана з практикою постій­ної педагогічної освіти і відіграє дуже важливу роль у школі.

Педагогічна колегія може при необхідності організувати (в своєму-середовищі або в більш широкому контексті) тематичні зустрічі. Одним із дуже корисних способів ро­боти є проведення на почат­ку літа тижня підготовки до наступного навчального року. Протягом такого тижня обго­ворюються питання навчання в різних класах, зорієнтовані на майбутню осінь. Така робота створює фундамент для підго­товки до наступного навчально­го року.

Вперше опубліковано в газеті «Дитина»,
№4, 1999 р.

 
Читайте також:

Про вальдорфську педагогічну освіту в Україні